Редакція «Україночки» вирішила розібратися в резонансній історії, яка сколихнула польські соцмережі. Номінація молодої українки на престижний конкурс у Варшаві стала причиною неприйнятного булінгу за ознакою національності, що не може залишити нас байдужими.
Українка Кіра Сухобойченко стала об’єктом ксенофобії через номінацію на «Варшав’янку року»
19-річна українська активістка Кіра Сухобойченко, номінована на звання «Варшав’янка року 2025», зазнала хвилі ксенофобських коментарів у польських соціальних мережах. Цей інцидент змусив втрутитися навіть столичних депутатів, перетворивши конкурс на «тест на толерантність», як зазначає видання Rzeczpospolita.
Конкурс «Варшав’янка року», що має понад сторічну історію, був започаткований з метою відзначення жінок, які роблять вагомий внесок у розвиток міста, просувають відкритість та стають прикладом для наслідування. Це відзнака тих, хто сприяє тому, щоб Варшава ставала кращою і більш гостинною.
Цьогоріч конкурс зіткнувся з безпрецедентною хвилею хейту та ксенофобії після того, як серед дев’яти номінованих кандидаток опинилася Кіра Сухобойченко, молода активістка українського походження. За даними Rzeczpospolita, її кандидатура викликала «безпрецедентну ксенофобську бурю» у соціальних мережах, що вимагало офіційної реакції від міської ради.
Як повідомляє газета, номінація Сухобойченко ґрунтується на її багаторічних досягненнях, які повністю відповідають критеріям конкурсу. Правила конкурсу не містять жодних обмежень щодо місця народження чи етнічної приналежності. Важливо зазначити, що це не перший випадок, коли відзначаються жінки, які не народилися у Варшаві – раніше переможницею ставала, наприклад, Ніколь Вуйчицька, народжена у Відні.
Кіра Сухобойченко народилася в Євпаторії, а до Варшави переїхала у вісім років після окупації Криму Росією. У Варшаві вона здобула освіту та активно займається громадською діяльністю. Вона була радницею Молодіжного району Урсинів, засновницею Фонду «Наплічники, що літають» (Latających Plecaczków), ініціаторкою Міжнародного дня наплічника, а також координаторкою Інтеграційно-адаптаційного центру для українців та поляків у Варшаві. Її успіхи відзначені виступами на TEDx, преміями імені Тадеуша Мазовецького та Януша Корчака, а також визнанням від Forbes Women.
Незважаючи на її численні досягнення, інформація про номінацію викликала шквал негативу. Rzeczpospolita повідомляє, що пост про її кандидатуру зібрав майже 5 тисяч коментарів, значна частина яких мала ксенофобський характер.
Під дописом про висунення українки на сторінці Варшавської міської ради у Facebook користувачі прямо висловлювали сумніви щодо її права претендувати на звання через національність, ставлячи запитання на кшталт «Варшавянка чи українка?» або «Вона така ж варшавянка, як я китаянка». З’являлися також звинувачення в «політичній коректності» та заклики до бойкоту голосування.
Журналісти підкреслюють, що атака на Кіру Сухобойченко не стосувалася її професійної діяльності, а ставила під сумнів її право на належність до варшавської спільноти виключно через її етнічне походження.
Масштаб цькування та відсутність оперативної реакції адміністраторів офіційного профілю міської ради викликали офіційне звернення. Радниця столичної Варшави Зофія Смелка-Лещинська звернулася до мера Рафала Тшасковського з вимогою вирішити проблему відсутності модерації ксенофобських коментарів. Вона наголосила, що офіційні профілі є публічним простором, відповідальність за який несе місто, і терпимість до мови ненависті може бути розцінена як мовчазна згода. Відсутність реакції, на думку депутатки, спричиняє психологічний стрес та відчуття виключення у номінантки та інших мешканців, що суперечить іміджу Варшави як відкритого міста.
У своєму запиті депутатка вимагала запровадити ефективну модерацію коментарів, розробити процедури реагування на мову ненависті та, в крайньому разі, розглянути можливість видалення коментарів, якщо місто не може забезпечити безпечний простір для дискусій.
Rzeczpospolita зазначає, що конкурс і раніше ставав ареною суперечок, але вони стосувалися політичних поглядів чи активістської діяльності номінанток. У випадку Кіри Сухобойченко, наголошує газета, ми маємо справу з тривожним прецедентом, де атака спрямована на її національність. Суперечка навколо «Варшав’янки року 2025» ставить під питання, чи є Варшава містом для всіх, чи тільки для тих, хто має відповідний паспорт.
Нагадаємо, нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький подав до Сейму законопроєкт, спрямований проти «поширення неправдивих заяв» щодо злочинів, скоєних українськими формуваннями, що співпрацювали з Третім Райхом. Це викликало занепокоєння серед української історичної спільноти, яка вважає, що це може призвести до одностороннього визнання українців винними у подіях, пов’язаних із Волинською трагедією. Також був підписаний закон, який встановлює 11 липня днем пам’яті поляків, які загинули внаслідок дій УПА та ОУН на Волині.
Порада від «Україночки»:
Історія Кіри Сухобойченко підкреслює важливість боротьби з ксенофобією та необхідність захисту прав кожної людини незалежно від її походження. Важливо, щоб громадський простір, як онлайн, так і офлайн, був безпечним для всіх, а толерантність та повага до різноманіття стали нормою, а не винятком.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: glavcom.ua