Багато чоловіків вважають себе "прозрілими", коли раптом починають бачити "справжню" жіночу сутність і як наслідок — уникати будь-яких стосунків. Так само і жінки часто вважають себе "мудрими", коли починають бачити "справжню" чоловічу натуру і вирішують триматися подалі від серйозних стосунків, інформує Ukr.Media.
Зараз цим чомусь модно хизуватися, наче це є гідністю людини.
- "Чоловіку, не потрібно мати серйозних стосунків із сучасними жінками. Це не вигідно."
- "У мене все є, тому що це дала собі сама. Яку користь можуть мені дати чоловіки? Тому в мене і немає стосунків".
- "Я взагалі не розумію сенсу шлюбу. Живеш собі нормально, завів пару подруг суто для задоволення фізіологічних потреб і все."
Такі люди вважають себе незалежними та самодостатніми. Однак, давайте подивимось на це під іншим кутом.
У людини блокуються здорові потреби, при цьому залишається той самий мінімум, який просто дозволяє їй існувати. Їй складно захопитися кимось або мати мрії та плани. Найчастіше їй просто байдуже.
Це незалежність чи апатія? Добре чи погано?
У такої людини колись була потреба у стосунках, але далі ця потреба зникла. Таке трапляється з кількох причин:
- Людина намагалася реалізувати потребу, але в неї не вийшло;
- У людини пропав зв'язок між приємністю і задоволенням потреб. Виникли думки про колосальні витрати та мінімальне задоволення.
- Від реалізації потреби людина отримує саме розчарування;
Все це не можна назвати самодостатністю навіть з дуже великою натяжкою. Найчастіше такий низькоемоційний і пасивний стан призводить до затяжної депресії, а затяжні депресії зазвичай заливають спиртовмісними напоями або чимось гіршим.
Якщо ви радієте тому, що у вас зникли амбіції та плани, вам більше не потрібні стосунки, близькість не приносить вам задоволення, а кар'єрне зростання не радує — не вважайте, що ви тепер є просвітленим або осягнули дзен цього життя.
На цю мить у вас дуже погана ситуація. Це не духовність і не інша філософія. Це хвороба.
Задоволення — радість від реалізації бажань/потреб. Чим активніша ваша мозкова діяльність, тим більше у вас бажань і потреб. Чим більше потреб не може реалізуватися — тим менше реалізуються навіть найпростіші бажання. В результаті ви можете помітити, що наразі не хочете абсолютно нічого.
Якщо ви вважаєте, що це є вашою еволюцією — ви лише закріплюєте цей стан. Енергії стає менше, ви перетворюєтесь на аморфну істоту, завдання якої просто існувати без будь-якого руху. Думки про духовність є вашими ілюзіями, які служать тільки одній меті — знизити стрес від падіння в яму.
Ваш розвиток = новий рівень складності. У роботі, стосунках, дружбі, навчанні, економіці, спорті і так далі. Розвиток не йде через відмову від розвитку. Це оксюморон.
Ви пробігли 10 км замість звичних п'яти? Це ваш розвиток у спорті.
Ви відмовились бігати взагалі? Це ваша деградація у спорті.
Коли ви починаєте вирішувати складніші завдання, або більш глибокі — ви розвиваєтесь. Коли ви не змогли вирішити завдання та відмовились від спроб взагалі — ви починаєте деградувати за допомогою відключення потреб/бажань.
Щоб це було максимально безболісним процесом — ви підключаєте ілюзію духовності. Щоб визначити, чи дійсно це ваш розвиток, задайте собі питання: в чому новий рівень складності?
Людина незалежна завжди має розвиток у кількох напрямках. Саме тому її можна назвати незалежною. У неї кінська доза мотивації та бажань, а от "псевдо-самодостатність" просто відключає бажання та потреби.
В результаті людина просто нічого особливо не хоче, вважаючи що достатньо добре при цьому себе почуває, тому що вже адаптувалася до відсутності бажань. Їй здається що нічого не хочеться, хоча насправді просто немає сил на реалізацію.
Відчувати нестачу сил/умінь/кваліфікації ви можете, коли розвиваєтесь (намагаєтесь вийти на новий рівень складності). Тоді нестача сил і вмінь буде додатковим стимулом до розвитку. Якщо бажань немає — вам ніколи не буде здаватися, що немає сил.
Тому і вважаєте, що з вами все добре (коли в ямі сидите).
Відключивши будь-які потреби — вам стане достатньо добре навіть у найглибшій ямі. Але от це "добре" не говорить про просвітлення і вихід на новий рівень. Це говорить про деградацію.
Поки ще не пізно, важливо змінити орієнтири. Злом не є нереалізовані бажання, після яких ви хочете відключити будь-які бажання. Злом якраз є відсутність бажань.
Нереалізовані бажання — це частина життя будь-якої людини. Без нереалізованих бажань не буває реалізованих.
Джерело: ukr.media