Редакція «Україночки» вирішила розібратися в історії Теребовлянського замку, адже саме тут, як свідчать легенди, жінки відігравали ключову роль у захисті своїх домівок. Наші читачки часто цікавляться роллю жінки в історії, особливо в періоди випробувань, тому ця розповідь є надзвичайно актуальною.
Теребовлянський замок, велична споруда, що височіє на крутій горі над річкою Гнізна, не тільки вражає своєю архітектурою, але й оповитий численними легендами, що передаються з покоління в покоління. Як повідомляє ТСН, одна з найцікавіших історій пов’язана з героїчною обороною замку у 1675 році, де значну роль відіграла жінка.
Історичний контекст Теребовлі
Теребовля є одним з найдавніших міст України, вперше згаданим в Іпатіївському літописі 1097 року. Назва міста походить від давньоруського слова «теребівля», що означає місце, випалене в лісі. Найвідомішою пам’яткою міста є руїни замку, стіни якого сягають п’яти метрів у товщину.
У 1389 році Теребовля отримала Магдебурзьке право, що стало знаковою подією в історії міста. Протягом століть місто переходило від князів до магнатів і старост. Наприкінці XI століття Теребовля була центром удільного князівства князя Василька Ростиславовича, правнука Ярослава Мудрого. Василько прагнув зробити місто своєю резиденцією, і на Любецькому з’їзді князів 1097 року за ним було закріплено це право. Князювання Василька в Теребовлі припало на складний період міжусобиць. Київський князь Святополк та волинський князь Давид, побоюючись Василька, підступно осліпили його під час запрошення на День Ангела до Звенигорода. Перебуваючи в ув’язненні на Волині, Василько був визволений своїм братом, перемишльським князем Володарем. У 1099 році вони спільно розгромили війська київського та смоленського князів на Рожному полі біля Золочева, а згодом, разом із половцями, перемогли угорське військо біля Перемишля.

Теребовлянський замок. Фото: zamky.com.ua
Теребовлянська Жанна д’Арк — Анна Дорота (Софія) Хшановська, яка змінила долю замку
У період з 1605 по 1625 роки Теребовля та її фортеця зазнали 15 татарських нападів, що призвело до значних руйнувань і послаблення оборонної потужності замку. У зв’язку з цим виникла нагальна потреба у будівництві нової, більш міцної фортеці для захисту краю.
У 1675 році до Теребовлі надійшла звістка про наближення величезного 10-тисячного війська Ібрагіма Шішмана, яке вже захопило низку замків на заході України. У той час гарнізоном замку командував Ян Самуїл Хшановський. Коли турецька армія оточила замок, він скликав нараду для вирішення долі фортеці: здатися без бою, вивісивши білий прапор, чи оборонятися до останнього. Ян Самуїл Хшановський, усвідомлюючи, що в замку перебуває не більше 200 воїнів, що є надто малою силою проти 10-тисячного війська, проголосував за здачу замку.

Пам’ятник Дороті-Софії Хшановській у Теребовлі. Фото: zz.te.ua
Однак, дружина Яна Самуїла, Анна Дорота (Софія) Хшановська, виступила проти. Коли її чоловік втратив віру в оборону, Софія вихопила у нього кинджал, приставила до його горла і пригрозила, що якщо він здасть замок та його мешканців ворогу, то загине від руки власної дружини. Дорота не тільки знешкодила тих, хто був готовий до капітуляції (зачинивши їх у підвалі), але й очолила збройні вилазки проти турків. Сили обложених танули, турки чотири рази штурмували фортецю. Під час облоги загинуло 48 драгунів з гарнізону Хшановського та багато міщан, а також було багато поранених. Саме в цей критичний момент надійшла рятівна допомога: король Ян Собєський, зібравши значні сили, рушив до Теребовлі. Дізнавшись про це, турки, замість чергового наступу, зняли облогу та відступили. Місто було врятоване.
Завдяки мужньому вчинку тендітної жінки замок і місто були врятовані, тому народ дав їй нове ім’я — Софія, що означає мудрість.
Що ще каже легенда
Згідно з іншою легендою, місто було врятоване від турків завдяки Теребовлянській іконі Матері Божої. Турки облягали Теребовлю вже два тижні, і в місті почався голод. Одна жінка постійно молилася до образу Божої Матері, до якої згодом приєдналися інші жителі. Сьогодні ця ікона зберігається у соборі Святого Юра у Львові.
Легенда про потаємні замкові скарби
Ще один цікавий переказ, що передається з вуст в уста, пов’язаний із незліченними багатствами, які нібито зберігаються під Теребовлянським замком. За легендою, у підземних лабіринтах, за дванадцятьма важкими дверима, заховані великі скарби. Ці двері відчиняються лише раз на рік на короткий проміжок часу, і якщо не встигнути вийти, то залишишся замкненим на наступні дванадцять місяців.
Подальша доля замку
Напади турків і татар продовжувалися. 1687 і 1688 роки стали фатальними для Теребовлянського замку. У 1687 році турки захопили і остаточно зруйнували замок, після чого він вже ніколи не відновлювався. А після вигнання турків у 1699 році, потреба в фортеці взагалі зникла.

Теребовлянський замок. Фото: ukrainaincognita.com
Австрійці збудували на території фортеці казарми, які були знесені у 1880 році. Пізніше замкові мури почали розбирати для будівництва доріг. Наприкінці XIX століття залишки фортеці було розчищено та впорядковано.

Залишки Теребовлянського замку, 1907 рік
Пов’язані теми
Жінка Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати Порада від «Україночки»: Історія Анни Дороти (Софії) Хшановської нагадує нам, що навіть у найтемніші часи сила духу, рішучість та любов до своєї землі можуть змінити хід подій. Нехай приклад цієї жінки надихає українок на мужність та стійкість у будь-яких випробуваннях.
За матеріалами: tsn.ua
