Редакція «Україночки» вирішила розібратися, як війна впливає на український агроекспорт і, відповідно, на економіку країни, що безпосередньо відбивається на добробуті кожної української родини. Особливо актуальною є ця тема для жінок, адже стабільність держави та фінансове благополуччя – це запорука впевненості у завтрашньому дні, особливо в часи випробувань.
Цифри обвалу
Український агроекспорт у серпні 2026 року прогнозується на рівні 1,33 мільйона тонн, що на 68% менше за середні показники серпня 2022–2025 років. Основною причиною такого значного спаду є фактичне блокування морських перевезень з портів Великої Одеси через постійні атаки на портову інфраструктуру та цивільні судна. На жаль, сухопутні маршрути не можуть компенсувати навіть п’ятої частини втраченого обсягу морського експорту.
Згідно з даними аналітиків, опублікованими виданням «Пропозиція», за перші 15 днів серпня Україна експортувала 641,9 тисячі тонн агропродукції. Для порівняння, за весь липень цей показник сягав 2,889 мільйона тонн. Таким чином, прогноз на повний серпень (близько 1,33 мільйона тонн) свідчить про падіння на 54% порівняно з липнем. Навіть порівняння з попередніми роками виглядає невтішно: середній обсяг серпневого експорту за 2022–2025 роки становив 4,19 мільйона тонн, а попередній мінімум у серпні 2025 року – 3,71 мільйона тонн. Нинішній прогноз є нижчим за цей показник на 64%.
Структура перевезень зазнала кардинальних змін. Якщо у липні морські маршрути забезпечували 86,5% експорту, то за перші два тижні серпня їхня частка скоротилася до 51,4%. Водночас частка залізничних перевезень зросла з 11,2% до 38,5%. Відвантаження зерна залізницею до портів Великої Одеси впало на 94,5% порівняно з липнем, склавши лише 53,2 тисячі тонн. Натомість через західні прикордонні переходи було відправлено 250 тисяч тонн (+126%).
Станом на 19 серпня спостерігалося накопичення 9 524 вагонів у напрямку західного кордону, з яких 979 – зернові, що значно більше, ніж 369 наприкінці липня. Перевалка зерна через Ізмаїльський напрямок зросла з 10 тисяч до 38,8 тисячі тонн. Однак цей приріст у 28,9 тисячі тонн не може компенсувати втрати понад 0,9 мільйона тонн, які припадали на напрямок Великої Одеси. Аналітики оцінюють, що сухопутні маршрути разом з Ізмаїлом покривають не більше 19% втраченого морського експортного потоку.
Олія: удвічі менше та новий маршрут
Окремо варто відзначити падіння експорту рослинної олії. Генеральний директор асоціації «Укроліяпром» Степан Капшук повідомив, що місячні обсяги скоротилися приблизно з 600 тисяч до 300 тисяч тонн. Наразі щодня вивозиться близько 8 тисяч тонн: 5–7 тисяч тонн соняшникової олії та 2–3 тисячі тонн ріпакової і соєвої. При цьому внутрішні потреби України оцінюються приблизно у 300 тисяч тонн. Асоціація сподівається на врегулювання логістичних проблем протягом двох-трьох тижнів.
Пшениця дедалі більше експортується через Дунай. За серпень Україна експортувала близько 500 тисяч тонн пшениці, тоді як типовий обсяг для цього місяця становить 2 мільйони тонн. Дунайський маршрут, що включає перевалку та транзит через Констанцу, став основним практичним каналом постачання. Однак, кожна додаткова ланка в логістичному ланцюзі зменшує премію, яку отримує український виробник. Ціни на пшеницю за умовами CPT Одеса становлять 195 доларів за тонну для 11,5% вмісту білка, а фуражна пшениця коштує 185 доларів.
Чому заблоковані порти
Міністр відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник звернувся до генерального секретаря Міжнародної морської організації, повідомивши, що за час повномасштабної агресії Росії було атаковано 260 торговельних суден. Лише у липні та першій половині серпня 2026 року під ударами опинилися 52 цивільні судна. За даними міністра, було пошкоджено або частково зруйновано 1 090 об’єктів портової інфраструктури та 262 торговельні судна, а також загинули або отримали поранення 329 цивільних осіб. «Росія щодня атакує цивільні судна та портову інфраструктуру, становлячи загрозу цивільній навігації, міжнародним ланцюгам постачання та глобальній продовольчій безпеці», – наголосив Калашник. Він також додав, що від українського зерна залежать 55 країн.
Що це означає
Розрив між обсягами виробництва сільськогосподарської продукції та можливостями її вивезення стає критичним. Державна служба статистики повідомляє, що за січень–липень 2026 року обсяг сільськогосподарської продукції зріс на 17,2% порівняно з відповідним періодом 2025 року, а рослинництво – на 28,5%. Це свідчить про наявність значного врожаю, але брак потужностей для його експорту. Вузьким місцем стала не земля, а причали.
Для аграріїв це означає тиск на закупівельні ціни всередині країни та зростання логістичної складової у собівартості продукції. Для державного бюджету це обертається недоотриманими валютними надходженнями в місяці, який традиційно відкриває експортний сезон. Для світового ринку це призведе до звуження пропозиції: за оцінками Міжнародної зернової ради, прогноз світового виробництва пшениці було знижено на 4 мільйони тонн, до 817 мільйонів тонн. Російський експорт у серпні також впав приблизно до 2 мільйонів тонн порівняно з 4,5 мільйонами тонн торік.
Ключовим питанням найближчих тижнів залишається можливість відновлення роботи перевалочних пунктів у Великій Одесі. Якщо цього не станеться, залізниця та Дунай фізично не зможуть замінити морські перевезення. Наявна пропускна спроможність західних переходів вже вичерпується, про що свідчить накопичення вагонів на під’їздах до кордону.
Порада від «Україночки»:
Ситуація з агроекспортом демонструє, наскільки важливим є розвиток альтернативних логістичних шляхів та інфраструктури. Для українських жінок, чиї родини часто пов’язані з аграрним сектором, це нагадування про необхідність диверсифікації джерел доходу та підтримки ініціатив, спрямованих на зміцнення економічної стійкості країни, навіть у складні часи.
Джерело новини: greenpost.ua