Книга лежить недоторканою, немов замкнені двері в чарівний світ, який дитина вперто ігнорує. Знайома картина? Ви не самотні.
Багато батьків ламають голову, чому яскраві мультфільми та стрілялки на планшеті перемагають друковане слово, повідомляє кореспондент Біловини.
Причини часто ховаються на поверхні, але ми їх не помічаємо.
Головний “ворог” читання – конкуренція. Світ дитини переповнений яскравими, миттєвими стимулами: короткі ролики зі спецефектами, динамічні ігри, де натиснув кнопку – отримав результат. Книга потребує терпіння.
Мозок, який звик до швидкої зміни кадрів і гучних звуків, важко перемикається на повільне занурення в текст, де картинки потрібно створювати самому, силою уяви.
Це як просити бігти спринтера після марафону – незвично та складно.
Друга пастка – примус. Коли читання стає обов'язковим (“Прочитав главу – гуляєш!”), домашнім завданням із суворим контролем, воно втрачає будь-яку привабливість. Радість відкриття підміняється тиском та нудьгою.
Дитина починає бачити у книзі не друга, а наглядача.
Третя помилка – не ті книжки. Занадто складна мова, незрозумілий сюжет, “нудна” класика, яка не відповідає віку чи інтересам – і інтерес гасне назавжди.
Підліткові, захопленому космосом, навряд чи сподобаються казки про принцес, а молодшокласника злякає товстий роман без картинок.
Четвертий камінь спотикання – відсутність прикладу. Якщо дитина ніколи не бачить батьків із книгою, а лише зі смартфоном у руках, переконати його у цінності читання майже неможливо. Діти копіюють поведінку, а не навчання.
Що робити? Почніть із інтересів дитини. Комікси, журнали про динозаврів, фанфіки з улюбленої гри – будь-яке читання цінне! Створіть ритуал: затишний куточок, тепле освітлення, вашу присутність (читайте свої книги поряд!).
Забудьте про примус та заліки. Читайте разом уголос, з виразом, обговорюйте героїв. Покажіть, що книга – це не покарання, а ключ до захоплюючих історій та нових світів, що вони можуть відкрити самі.
Іноді потрібно просто знайти цей ключик.
