Наше здоров’я та врода — це головний ресурс, який допомагає відчувати себе впевнено кожного дня. Редакція «Україночки» підготувала для вас корисний матеріал про те, як українські медичні заклади протистоять викликам війни, зокрема, відключенню електроенергії, та як це впливає на здоров’я пацієнтів.
«Третя година ночі. Реанімація. Важкі пацієнти. Тотальний блекаут. Поки що працюємо на генераторах», — ці слова кардіохірурга та директора Інституту серця Бориса Тодурова лунають у темряві, поки він освітлює ліхтариком палати реанімації. Це відео він записав після масованого обстрілу Києва, коли в місті зникло світло.
Навіть такі важливі медичні заклади, як Інститут серця, провідний центр трансплантації серця в Україні, зазнали тривалих відключень електроенергії. Це створює серйозні виклики, адже за кілька хвилин без живлення вимикаються комп’ютери, зупиняється диспетчерська, перестають працювати холодильники для зберігання крові та плазми, а також інше критично важливе обладнання.
«Для кардіохірургічної клініки це велика проблема. Ми хоч і максимально автономізувались, та поки запускаються генератори — минає декілька хвилин. За цей час вимикаються комп’ютери, зупиняється диспетчерська, всі лабораторії, холодильники, що запрограмовані на зберігання крові й плазми, та все інше», — пояснює Борис Тодуров.
У цій статті ми розбираємося, які загрози несе блекаут для пацієнтів у реанімаціях, як лікарні стають прихистком для тих, хто залишився без тепла вдома, скільки ресурсів (генераторів, дизелю) потребує лікарня для забезпечення своєї роботи, та що робити закладам, які не мають енергетичної автономності.
«Інколи доводиться обирати, якому пацієнту потрібніше»
Ігор Кузьмич, завідувач відділення інтенсивної терапії для дорослих, проводить нас до однієї з палат реанімації. Тут перебувають восьмеро пацієнтів, чиї життя залежать від складного обладнання, що підтримує життєво необхідні функції.
«Якийсь час на перемикання [коли запускаються генератори], звісно, потрібен. І це такий нервовий момент. Але загалом у нас вся життєво необхідна апаратура — всі монітори, дихальні апарати, ЕКМО, контрпульсатори — ще має свої внутрішні акумулятори. Апаратура може на них протриматись 3-4 години», — заспокоює лікар, пояснюючи, що життєво важливе обладнання має власні джерела живлення, які можуть підтримати його роботу протягом кількох годин.
Як пояснює лікар, основний зал відділення інтенсивної терапії живиться від сонячних батарей, що є частиною автономної системи забезпечення. Це дозволяє підтримувати роботу критично важливого обладнання навіть під час відключення центрального електропостачання. Інститут серця виконує приблизно 6 тисяч операцій на рік, найчастіше це лікування ішемічної хвороби, вад клапанів та розшарування аорти. Щохвилина може бути вирішальною, тому забезпечення безперебійним живленням є пріоритетом.
«Нам недостатньо також внутрішньоаортальних балонних контрпульсаторів», — додає лікар, вказуючи на прилад, що підтримує роботу серця. Через обмежену кількість таких апаратів, іноді лікарям доводиться робити складний вибір, кому з пацієнтів надати перевагу.
«Ми живемо, як на підводному човні»
Борис Тодуров, директор Інституту серця, пояснює, що лікарня має потужну систему резервного живлення. Це власна котельня, що працює на дерев’яній щепі, артезіанська свердловина для забезпечення водою та дев’ять електрогенераторів. Ці потужності гарантують роботу найважливіших відділень: реанімації, операційних, лабораторії та ангіографії.
«Не так важливо, як часто відключають. Бо на сьогодні в Інституті перебувають 170 хворих і понад 1000 — медперсонал. Тому навіть якщо це трапляється раз на тиждень — це велика загроза для тих хворих, які перебувають у реанімації в критичному стані, під моніторами, на штучній вентиляції легень, деякі — на ЕКМО. І якщо світло зникає — це смертельна небезпека для таких пацієнтів.»
Навіть при відносній автономності, лікарня має запас дизелю, якого вистачає на три доби роботи генераторів. Це дозволяє протриматися протягом кількох днів. Персонал має чіткі протоколи дій на випадок блекауту, що дозволяє максимально швидко реагувати на будь-які зміни.
Борис Тодуров також зауважує, що окрім відключень світла, проблеми створюють перепади напруги, які можуть пошкодити чутливе медичне обладнання. Для забезпечення стабільної роботи всіх відділень, особливо серверної, лабораторії та диспетчерської, інституту бракує потужних безперебійників (UPS). В умовах війни, лікарня готується до найгірших сценаріїв, працюючи в режимі повної автономії, як “підводний човен”, маючи запаси їжі, води та простерилізованих інструментів.
Звісно, відключення світла регулярно торкаються і житлових будинків, змушуючи людей шукати прихисток. Саме тому Інститут серця надав свої палати для проживання тих співробітників, хто зіткнувся з найскладнішими побутовими умовами. Це свідчить про неймовірну стійкість та взаємодопомогу, які панують в колективі навіть у найважчі часи.
Порада від «Україночки»: Навіть у складні часи, коли енергетична безпека стає викликом, медичні заклади демонструють вражаючу стійкість завдяки професіоналізму персоналу та технічній підготовці. Важливо розуміти, що безперебійне живлення є критично важливим для життя пацієнтів, тому підтримка таких закладів та їх модернізація — це наш спільний обов’язок. Дбайте про себе, адже ви — прекрасні!
За даними порталу: hromadske.ua