Сучасні реалії такі, що школярі за 11 років навчання змінюють у середньому 2 школи. Така тенденція пов'язана з багатьма соціальними факторами, але є й такі батьки, які вважають, що зміна школи корисна, і навмисно переводять своє чадо з одного освітнього закладу до іншого. Чи дійсно дитині для гармонійного розвитку не вистачає однієї школи? Давайте розбиратися, інформує Ukr.Media.
Адаптація до школи — вкрай складний процес для дитини будь-якого віку. Першокласник переживає стрес, пов'язаний зі зміною соціальної ситуації, більше того, у 7 років відбувається чергова вікова криза. Все це навалюється на дитину, як сніжний ком, і викликає якісь поведінкові реакції. Зазвичай до першого класу прикута увага шкільних психологів, які намагаються допомогти педагогам зробити адаптацію малюків якомога менш болючою. Але першокласникам не потрібно вливатися у новий, сформований колектив, їм потрібно цей колектив створювати самостійно.
А ось іншим учням, які з якихось причин перейшли до іншої школи, вливатися у нову групу доведеться. Але ж у кожного колективу є свої правила, свої лідери, шкільний клас — це живий організм, який не завжди із задоволенням приймає нових членів. Один з найстрашніших наслідків переведення дитини з однієї школи до іншої — шкільний булінг, тобто цькування. Діти і підлітки іноді можуть бути дуже жорстокими та винахідливими у спробах перевірити новачка на міцність. Шкільний булінг — вид психологічного насильства, він може бути як моральним, так і фізичним, і, гадаємо, не варто говорити про те, наскільки згубно він може позначитися на психіці дитини.
Проте, зміна школи допомагає дитині розвинути у собі комунікаційні навички, дозволяє побачити різноманітність колективів, вчить підлаштовуватися під нові правила або, навпаки, вибудовувати власні. Безумовно, перехід до нової школи необхідний тим дітям, які з певних причин не можуть продовжувати навчання у попередній — непрофесійні вчителі, відсутність контакту з однокласниками, можливо, родина змінила місце проживання і їздити у стару школу стало незручно або неможливо. У цьому випадку необхідно:
Не варто переводити дитину до іншої школи під час бурхливого протікання вікової кризи. По-перше, це може викликати серйозний опір і, відповідно, сильно вплинути на дитячо-батьківські відносини. По-друге, під час кризи дитина і без цього знаходиться у постійному стресі через зміни всередині себе, якщо до цього додати ще й зовнішню стресову ситуацію, то внутрішніх ресурсів дитини може не вистачити.
Переведення до іншої школи обов'язкове, якщо у дитини не складаються відносини з колективом настільки, що вона не хоче йти до школи, плаче, з'являються соматичні прояви хронічного стресу. Те ж саме стосується і відносин з педагогічним складом — особистість вчителя вкрай важлива у процесі навчання, тому за наявності серйозних конфліктів з педагогами школу краще змінити. Булінг, що виходить від вчителів, настільки ж небезпечний, як і булінг серед однокласників.
Під час заміни школи важливо враховувати вікові особливості дитини. Якщо ви переводите молодшого школяра, то його провідна діяльність-навчальна. Важливо звернути увагу на цю сферу діяльності, проаналізувати, наскільки у новій школі правильно організований освітній процес, чи буде дитині комфортно там вчитися, які там вчителі — уважні, зацікавлені у навчанні або ж вигорілі, втомлені від дітей і своєї професії. Для гармонійного розвитку молодшого школяра важлива самореалізація саме у процесі навчання.
Якщо ж ви переводите до іншої школи підлітка, то тут зовсім інша історія. Провідна діяльність підлітка — інтимно-особистісне спілкування з однолітками. Тінейджер може гармонійно розвиватися лише тоді, коли у нього є друзі і можливість спілкуватися з ровесниками. У такій ситуації є певне підводне каміння.
Наприклад, якщо у підлітка добре склалися відносини з однокласниками у старій школі, то заміна освітнього закладу може бути дуже болючою. У цьому випадку заміни школи взагалі краще уникнути, але, якщо це неможливо, потрібно бути максимально уважними, допомогти дитині зберегти відносини з однокласниками — можливо, домовитися, що ви будете возити її до них у гості (якщо школа знаходиться далеко і вона не може дістатися до них самотужки). Можливо, ви погодитеся, щоб іноді хтось із її друзів приїжджав до вас і залишався з ночівлею. Сфера відносин — головна сфера для підлітка, а батькам важливо поважати це і бути дуже коректними.
Батьки можуть допомогти дитині побудувати відносини з новими однокласниками. Для цього важливо, щоб у батьків і дитини були довірчі відносини, у цьому випадку підліток зможе ділитися своїми переживаннями, а батьки зможуть підтримувати. Також можна запропонувати підлітку покликати його нових однокласників у гості, тим самим давши зрозуміти, що ви на його боці і підтримуєте його прагнення налагодити відносини у новому колективі.
В цілому, зміна школи — це серйозний стрес для дитини будь-якого віку. Якщо є можливість уникнути такої ситуації, то краще це зробити. Розвинути свої комунікаційні навички, знайти нових друзів і нові погляди дитина може і під час додаткової освіти (заняття спортом, гуртки, секції, курси), і просто у дворі на дитячому майданчику. Тому, відповідаючи на питання "Скільки шкіл потрібно змінити дитині?", можна сказати, що найкраще — жодної. Якщо ж переведення до іншого освітнього закладу уникнути неможливо, то батькам слід максимально уважно ставитися до дитини, відстежувати зміни у її поведінці і, у разі необхідності, звертатися по допомогу до кваліфікованого психолога.
Джерело: ukr.media