Що таке гештальт-терапія, як вона працює і кому допомагає?

З дитинства нас навчають контролювати свою поведінку, бути ввічливими та утримуватися від прояву емоцій перед незнайомцями. Зрештою, що з цього виходить? Ми бачимо, що постійно повертаємося до минулих образ, слів, залишених невимовленими, і потрапляємо в пастку саморефлексії. Щоб по-справжньому жити, важливо звернути увагу і прийняти ці невисловлені почуття і вирішити незавершені справи, передає Ukr.Media .

Сучасний підхід у галузі психотерапії — гештальт-терапія — допомагає «закрити гештальт».

Гештальт-терапія: просте пояснення

Термін «гештальт», що походить з німецької мови, перекладається як «форма, форма»: репрезентація чогось єдиного, завершеного та неподільного на окремі компоненти. Гештальт-терапія прагне відновити втрачену цілісність і об’єднати фрагментовані частини особистості індивіда. Ця терапія зосереджена навколо контакту. Клієнт розглядається як людина, яка взаємодіє із зовнішнім світом і оточуючими.

Завдяки терапії люди отримують уявлення про риси свого характеру та вчаться приймати свої потреби та емоції, які раніше вважалися неприйнятними. Співпраця з психологом полегшує прийняття цих почуттів, формує нові моделі поведінки та змінює їхні погляди на навколишні дії та стосунки. Життя стає багатшим і приносить задоволення.

Гештальт-терапія заснована на природній взаємодії між терапевтом і клієнтом. Процес є непомітним і його часто неможливо відрізнити від звичайних соціальних обмінів. Терапевт функціонує як зацікавлений партнер по розмові клієнта, але утримується від оцінки його почуттів і дій. Натомість терапевт ділиться власними думками та емоціями, скеровуючи клієнта дивитися на ситуації під різними кутами зору. Отже, особа, яка шукає допомоги, досягає гармонійних стосунків із зовнішнім світом.

Завдання гештальт-терапії

Основна мета полягає в тому, щоб допомогти клієнту справлятися з щоденними викликами без страждань, зберігаючи тим самим цілісність своєї особистості. Для цього людина, яка потребує допомоги, повинна:

  • розуміти їхні потреби, думки, емоції, бажання та риси особистості;
  • розпізнавати те, що підриває їх особисту цілісність;
  • розвивати новий погляд на себе та інших;
  • набути здатності протистояти зовнішньому тиску та очікуванням суспільства, особливо коли вони суперечать їхнім цінностям і внутрішнім переконанням.

Терапія не обіцяє миттєвих змін у поведінці. Люди усвідомлюють необхідність змін протягом усього терапевтичного процесу. В іншому випадку, швидше за все, виникнуть нові виклики, які замінять старі.

Завдяки терапевтичному процесу клієнти можуть подолати невротичні розлади, залежності та інші тривожні симптоми. Вони стають несприйнятливими до маніпуляцій інших і самі утримуються від маніпуляцій. Робота з терапевтом дає їм змогу твердо стояти на ногах і вести повноцінне, яскраве життя.

Чим гештальт відрізняється від КПТ і психоаналізу?

Різні галузі психотерапії спрямовані на те, щоб допомогти людям досягти своїх цілей і стати більш самосвідомими. Проте кожен має унікальні характеристики.

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) використовує систематичний підхід, який передбачає певну послідовність дій. Це передбачає звернення до ірраціональних переконань і когнітивних спотворень, які псують реальність, що призводить до песимістичного світогляду. Клієнт дізнається, що негативні думки можуть завдати шкоди його психологічному благополуччю. Разом з терапевтом вони розбирають компоненти своїх проблем, встановлюють цілі та розробляють план досягнення цих цілей.

На відміну від КПТ, гештальт-терапія допомагає клієнтам упізнати себе повноцінними особистостями. Усі переживання, думки та почуття взаємопов’язані та впливають на їхні дії. Це усвідомлення сприяє глибшому самоусвідомленню та покращує їхні стосунки з іншими.

Психоаналіз дозволяє людям глибше досліджувати свої емоції, протистояти дитячим страхам і розкривати травми, які заважають їм жити повноцінно. У терапії клієнти повертаються до минулих емоцій.

Хто виграє від гештальт-терапії?

Гештальт-терапія спрямована на три рівні нестабільності в окремих осіб:

  • прагнення до безпеки – почуття тривоги, страху та невпевненості;
  • потреба в прийнятті – незадоволеність своїм життям, труднощі у формуванні гармонійних особистих стосунків, конфлікти з батьками, перешкоди в кар'єрному просуванні;
  • прагнення до визнання – прагнення до подолання фінансових бар'єрів і переходу до нової професії.

Крім того, ця терапія ефективно використовується для лікування різноманітних залежностей, а також у контексті освіти та саморозвитку. Психологи застосовують цей метод під час тренінгів для професіоналів різних сфер.

Однак гештальт-терапія не підходить клієнтам з серйозними психічними розладами.

Основні принципи гештальт-терапії

Кожна людина має унікальні потреби, які потрібно задовольняти, зосереджуючись на собі, а не на думках інших. Вкрай важливо визнати точку зору сім’ї та суспільства, шукаючи балансу між особистими бажаннями та навколишніми обставинами.

Завдяки терапії клієнти приходять до розуміння того, що лише здорова взаємодія з навколишнім середовищем може відновити їхнє психологічне благополуччя. Це досягається за рахунок:

  • Усвідомлення «тут і зараз». Терапевт спрямовує увагу клієнта на поточний момент. Якщо клієнту важко відпустити минуле, психолог заохочує його описати ситуацію так, ніби вона відбувається в сьогоденні, і орієнтуватися в ній, використовуючи сучасний досвід;
  • Щирість у взаємодії з іншими: принцип «Я і Ти». Сумнів у власних судженнях може призвести до нещирого спілкування. У терапії психолог створює сценарії, в яких клієнт може відкрито ділитися своїми думками та почуттями, не боячись непорозумінь;
  • Відповідальність за свої дії та реакції. Зазвичай життєві події приписують обставинам чи іншим. Важливо перейти від пасивного спостерігача свого життя до активного учасника. Клієнти повинні усвідомлювати, що успіху заважають не зовнішні чинники, а їхні власні дії. Чим більше клієнти усвідомлюють свою реальність, тим більше вони здатні брати відповідальність за своє життя та покладатися на себе. Поки вони не візьмуть свою частку відповідальності, вони не матимуть контролю над ситуацією та не зможуть внести зміни;
  • Постійне усвідомлення. Кожна подія в нашому житті має свої причини. Наполегливе заглиблення в ці причини може відволікти від саморефлексії. Важливо відступити, зайняти активну позицію та підтримувати контакт із собою та своїми емоціями.

Під час сеансу гештальттерапії психолог бере на себе роль не наставника, а компаньйона. Вони повинні відповідати автентично, прагнучи не виправити клієнта, а допомогти йому поглянути на ситуацію з нової точки зору. Разом вони повертаються до минулих подій,

Джерело: ukr.media

Rate this post

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *