Страхи життя у заміському будинку, з якими я живу

Ніколи не думав, що протягом тривалого часу я житиму зі страхами, з якими ніяк не можу змиритися. Так само, як і знайти рішення, щоб від них позбутися. І ця стаття — не з серії «у квартирі погано, а в будинку добре». Думаю, думки, про які напишу сьогодні, міцно сидять не тільки в моїй голові, але й у багатьох, хто живе в будинку за містом, інформує Ukr.Media.

А що як хтось прийде

Коли в будинку тиша, і навіть вимикається холодильник, якийсь незвичний для вуха шурхіт змушує серце битися хоч трохи частіше. А що як хтось зараз зайде?

Про це не говорять із сусідами, але думаю кожен час від часу замислюється про те, що рівень безпеки при житті у своєму будинку дуже невисокий. Залізти в будинок нескладно, і прикладів тому — маса.

Звісно, є багато способів захисту: закриті котеджні містечка, охорона, тривожна кнопка, ґрати на вікнах, камери відеоспостереження. Але щось із цього легко обійти (камери відеоспостереження і закритість селища), щось зараз уже майже ніхто не робить (ґрати на вікнах).

Себе я заспокоюю тим, що свого часу я дуже любив дивитися і читати детективи та кримінальні історії. І сюжети там були через один — крадіжка та вбивство. Ще один момент: селище у нас дуже велике і наш будинок порівняно з іншими — просто сарайчик. Тут є дуже шикарні будинки і живуть забезпечені люди, у них явно більше чого можна вкрасти. Та й я ж зрештою не їжджу на Бентлі і не чиновник якийсь, щоб до мене лізти…

Та й не так страшно, що щось вкрадуть — по суті крім кухонної техніки і двох телевізорів і красти нічого. А от за сім'ю і себе — страшно.

Буквально нещодавно в групі селища писали, що спіймали дивну людину, яка ходила і смикала ручки дверей. Правда потім усі повідомлення видалили і написали, що це був сусід з іншої вулиці, який просто переплутав будинки.

З іншого боку, я сам себе не розумію. Раніше ми жили в багатоквартирному будинку, розташованому поруч зі старим покинутим складом. Там постійно жили безхатьки, а нерідко вони заходили в наш під'їзд і бродили ночами по майданчиках або ж просто спали біля ліфта. Чому тоді я не думав, що вони теж можуть завдати шкоди? Адже навколо безліч історій про вбивство через буханку хліба чи пачку цигарок…

Пожежа

Це другий страх, який, мабуть, навіть важливіший за перший, тому що тільки на нашій вулиці за минуле літо горіли два будинки.

Перший загасили досить швидко, пожежники приїхали — вогню вже не було. Причина була в тому, що при монтажі натяжних стель пробили провід і саме в цій кімнаті забули вимкнути світло, коли господарі поїхали (вони не живуть на постійній основі). В результаті провід нагрівся і загорілася дошка. Не знаю, правда чи ні — така версія від самого господаря будинку.

Друга пожежа була сильнішою, згорів повністю другий поверх будинку, пожежники залили весь перший поверх. Обійшлося без жертв. Причину так ніхто і не може сказати: все відбувалося вдень, господар був у будинку. Зі слів тих, хто був у цей час у сусідніх будинках: Різкий сильний і дуже гучний стук, щось заіскрило на вулиці і з'явився вогонь. Сам господар сидів вдома, працював за комп'ютером, тобто ніяких перевантажень мережі не було. Всі сходяться на тому, що в будинок вдарила блискавка, бо був сильний дощ, блискавки сяяли навколо.

Обидва будинки знаходяться від нашого на відстані кількох десятків метрів. Страшно? Не те слово. І знову ж таки, страшно не за майно і будинок, страшно за дітей, дружину і себе.

Навіть страшно думати про щось погане…

Джерело: ukr.media

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *