Українка стала об’єктом критики в соцмережах через її родовід
Висування українки Кіри Сухобойченко на титул «Варшав’янка року 2025» спровокувало потік ксенофобських висловлювань у польських онлайн-платформах. У ситуацію вимушені були втрутитися місцеві депутати. Про це передає «Главком». За інформацією Zaxid.net з посиланням на газету Rzeczpospolita, конкурс «неочікувано перетворився на суспільний іспит на толерантність».
Конкурс «Варшав’янка року» був започаткований як концепція відзначення жінок, котрі творять місто: сприяють його поступу, популяризують відкритість та своєю діяльністю слугують взірцем для наслідування для всіх жителів. Конкурс, чия історія налічує понад сто років, є визнанням тих, завдяки яким Варшава стає кращим і більш привітним місцем.
Поточний конкурс зустрівся з хвилею неприязні та ксенофобії після того, як серед дев’яти висунутих жінок опинилась 19-річна Кіра Сухобойченко, юна активістка українського походження.
«Дана кандидатура викликала в соціальних медіа безпрецедентний ксенофобський шторм, який змусив навіть міську владу висловити свою позицію з даного питання», – пише Rzeczpospolita.
Як повідомляє видання, висунення Кіри Сухобойченко базується на її багаторічних досягненнях, які цілком відповідають критеріям конкурсу. Варто зазначити, що правила конкурсу не містять обмежень стосовно місця народження або етнічної ідентичності претенденток – варшав’янкою року може стати будь-яка жінка, чия діяльність корисна для міста. Крім того, вже були випадки, коли у конкурсі нагороджували жінок, котрі не з’явилися на світ у Варшаві. Наприклад, в минулому переможницею стала народжена у Відні Ніколь Вуйчицька.
Кіра Сухобойченко народилася в Євпаторії. До Варшави переїхала у віці восьми років, після анексії Криму Росією. У Варшаві Кіра отримала освіту і розпочала свою суспільну діяльність. Вона була радницею Молодіжного району Урсинів, є засновницею Фундації «Наплічники, що літають» (Latających Plecaczków) та ініціаторкою Міжнародного дня наплічника. Вона також є координаторкою Інтеграційно-адаптаційного центру для людей з України та Польщі у Варшаві. Її праця отримала визнання у різних сферах: вона двічі виступала на TEDx, є лауреаткою премій імені Тадеуша Мазовецького та Януша Корчака, а також однією з «Майстринь LinkedIn», відзначених Forbes Women. Проте підтверджені досягнення не зупинили потік ненависті.
«Інформація про висування Кіри Сухобойченко спричинила безпрецедентний негативний відгук. Допис про її кандидатуру згенерував майже 5 тис. коментарів, переважна більшість з яких мали ксенофобський характер», – зазначає Rzeczpospolita.
У коментарях до посту про висування українки на конкурс на сторінці Варшавської міської ради у фейсбуці дописувачі відкрито піддають сумніву її право претендувати на звання саме через національність: «Варшавянка чи українка?», «Вона така ж варшавянка, як я китаянка» або відверто: «Перш за все, полячка, по-друге, варшавянка, а не українка, повинна отримати відзнаку». З’явилися також міркування, що висування є наслідком нав’язаної зверху «політичної коректності», та заклики до ігнорування голосування.
Як підкреслюють журналісти, неприязнь до юної українки не була пов’язана з оцінкою її роботи, як активістки, а піддавала сумніву її право бути частиною варшавської громади. І причиною цього було її етнічне походження.
Масштаб атаки та бездіяльність адміністраторів офіційного профілю міської ради в соціальних мережах не могли залишитися без офіційної реакції. Радниця столичної Варшави Зофія Смелка-Лещинська звернулася до мера Рафала Тшасковського із запитом щодо цього питання.
Радниця висловила міській владі серйозний докір: відсутність контролю за ксенофобськими висловлюваннями. Вона пояснила, що офіційні профілі є загальнодоступним простором, за який несе відповідальність місто, а толерантність до мови ворожнечі може бути сприйнята як її мовчазна підтримка. Вона також акцентувала, що відсутність реакції піддає номінантку та інших мешканців Варшави психологічному напруженню та відчуттю виключення, що йде врозріз з іміджем Варшави як мегаполісу, який прагне бути відкритим для світу.
У запиті депутатка зажадала впровадити дієву та систематичну перевірку коментарів, затвердження чітких алгоритмів реагування на мову ненависті, а в крайньому випадку – розгляд можливості видалення коментарів, якщо місто не в змозі гарантувати безпечний простір для дискусій.
Rzeczpospolita зауважує, що конкурс і в минулі роки був полем для суперечок, однак їхній характер був іншим. Наприклад, невдоволення користувачів соцмереж тоді викликало висування кандидатки з конкретними політичними переконаннями або активістки, котра була залучена в рух на підтримку абортів.
«У всіх цих випадках неприязнь жителів була спровокована неоднозначними діями або надміру радикальними поглядами самих номінанток. Тим часом у випадку Кіри Сухобойченко ми стикаємося з новим, тривожним випадком. Напад спрямований на її національність, ставлячи під сумнів її право бути відзначеною через українське коріння, а не за її діяльність. Дискусія щодо Варшавянки року 2025 є, по суті, дебатами про те, чи є Варшава містом для кожного, чи лише для тих, хто має відповідний паспорт», – підсумовує газета.
Нагадаємо, президент Польщі Кароль Навроцький 29 вересня передав до Сейму законопроєкт, який має намір протидіяти «розповсюдженню неправдивих тверджень» щодо ймовірних злочинів, вчинених членами Організації українських націоналістів фракції Степана Бандери та Української повстанської армії, а також «іншими українськими формуваннями, що співпрацювали з Третім Рейхом».
88 представників української наукової спільноти підписали відкрите звернення, в якому із «занепокоєнням» зреагували на законопроєкт. Як підкреслюють автори заяви, ініціатори законодавчих змін у Польщі в односторонньому порядку визначають українців винними у всіх подіях, пов’язаних із Волинською трагедією.
Слід зазначити, колишній президент Польщі Анджей Дуда підписав закон, яким встановлюється 11 липня днем вшанування пам’яті поляків, які загинули в результаті дій Української Повстанської Армії та Організації Українських Націоналістів на Волині під час Другої світової війни.
