Юні любителі ранніх відбоїв мають незаперечну перевагу над однолітками.
Дослідження, опубліковане в журналі Nature Human Behaviour, підтверджує прямий зв'язок між часом засинання та когнітивними здібностями, повідомляє кореспондент Біловини.
Вчені ретельно вивчили дані понад три тисячі молодих учасників, використовуючи сучасні методи сканування мозку. Результати тестів показали чітку закономірність.
Підлітки, що вирушають у ліжко раніше і сплять довше, демонструють чудові результати в логіці, пам'яті та швидкості обробки інформації. Їхні успіхи особливо помітні в порівнянні з тими, хто звик лягати глибоко за північ.
Примітно, що якість сну впливає як на успішність, а й у емоційну стійкість. Дослідники зазначають, що підлітки з правильним режимом рідше страждають від перепадів настрою.
Фахівці пояснюють цей феномен активною роботою мозку під час глибоких фаз сну. Саме в цей період відбувається консолідація пам'яті та обробка отриманої за день інформації.
Навіть незначний недосип може знижувати концентрацію та продуктивність у навчанні. Журнал Nature Human Behaviour наголошує, що хронічне недоотримання сну веде до довгострокових змін у структурі мозку.
Рекомендована норма для підлітків – 8–10 годин безперервного нічного відпочинку. Однак сучасні гаджети та соціальні мережі часто скорочують цей час до критичного мінімуму.
Експерти радять батькам контролювати не лише тривалість, а й режим сну. Засинання та пробудження в один і той же час покращують якість відпочинку.
Оптимізація графіка сну може стати простим, але потужним інструментом підвищення успішності. Вчені рекомендують поступово зміщувати час відходу до сну, уникаючи різких змін.
Формування здорових навичок у підлітковому віці закладає основу для майбутніх інтелектуальних досягнень. Дослідження підтверджують, що невеликі коригування режиму дають помітний результат.
Недооцінена роль сну в освітньому процесі потребує більшої уваги з боку батьків та педагогів. Як показує наука, іноді найкращий спосіб стати розумнішим — просто вчасно лягти спати.
