У поході від кожного кроку може залежати ваше здоров'я чи ваших супутників. Тому техніка безпеки під час ваших походів має стояти на першому місці.
Збираючись у туристичний похід, пам'ятайте, все має бути правильно. У поході від кожного кроку може залежати ваше здоров'я чи ваших супутників. Тому техніка безпеки під час ваших походів має стояти на першому місці. Необхідно знати і передбачати всі небезпеки, які можуть застерігати вас на всьому шляху прямування.
Необхідно знати відповіді деякі досить важливі питання під час туристичного походу:
- Як знайти вірну дорогу?
- Як вибрати місце для багаття?
- Як розпалити багаття?
- Де переночувати та сховатися від негоди?
- Як допомогти товаришу?
Добре, якщо похід проходить благополучно, за заздалегідь запланованим розкладом, але всяке буває… Давайте розглянемо ці п'ять основних відповідей на наші запитання.
Як знайти вірну дорогу?
Чи знаєте ви, що навіть прогулянка в ліс за грибами загрожує екстремальною ситуацією? Для цього достатньо заблукати, втратити орієнтування. Причому заблукати може і досвідчена людина. Тільки він, на відміну від новачка, ніколи не піддасться паніці і зможе виручити себе сам!
Головне правило: йдучи в похід, обов'язково попередьте батьків, товаришів або рятувальників МНС (у горах, які найбільше відвідують туристи, існують спеціальні контрольно-рятувальні служби). Призначте «контрольний час» повернення, після якого треба розпочинати пошуки.
Щоб не заблукати, вам слід мати з собою карту або хоча б зроблений від руки малюнок місцевості. Перебуваючи у лісі, звертайте увагу на прикмети. Залишайте по дорозі «зарубки»: надламана гілка, стріла, викладена з каміння, прив'язаний до куща шматок тканини можуть послужити і вам, і тим, хто захоче вам допомогти. Пересуваючись місцевістю, намічайте орієнтир, до якого прямуєте, а дійшовши до нього — вибирайте наступний. У лісі це особливо важливо: пам'ятайте, що людина, що не стежить за маршрутом, лівою ногою крокує трохи ширше, ніж правою, а тому непомітно для себе робить коло.
Що робити, якщо ви втратили орієнтування? Насамперед — зупинитися, а не бігти абияк. Згадайте прикмети пройденого шляху. Якщо є можливість – влізте на високе дерево та огляньтеся. Що відрізняє місцевість, де ви знаходитесь (річки, просіки, села, залізниця, близькі заводи з високими трубами тощо)? Можливо, з висоти ви побачите їх. Дослухайтеся: шум поїзда, гудки автомобілів та інші звуки допоможуть вам зорієнтуватися. До житла може вивести лісова дорога, втоптана стежка чи просіка. Якщо зустрілася розвилка, треба йти в той бік, де 2–3 стежки з'єднуються в одну. Якщо у вас є карта або ви знаєте, на південь або північ від вас є мета маршруту, постарайтеся визначити бік світла. Чи є компас, і ви вмієте ним користуватися? Чудово! Якщо компаса немає, знайти напрямок допоможуть лісові прикмети. Мурашник, наприклад, завжди розташовується з південного боку дерева або косогору. А ось мох віддає перевагу північній стороні. Якщо вам зустрівся окремий пень, подивіться на річні кільця: з південного боку вони зазвичай ширші.
Вдень напрямок вкаже Сонце і ваш годинник. Відстань між цифрою 12 та годинниковою стрілкою, спрямованою на Сонце, потрібно розділити навпіл. Якщо через цю точку та центр циферблату подумки провести пряму, то її кінець, націлений на Сонце, показуватиме напрямок на Південь. Вночі знайти дорогу допоможуть зірки та Місяць. Якщо Місяць «молодий» і «зростає», то опівночі за місцевим часом він перебуватиме на Заході, у місяць — на Півдні, а в останній чверті (серп схожий на букву «С») — на Сході. Знайти Північ допоможе і Полярна зірка – вірний друг усіх мандрівників. Як його знайти? Потрібно знати сузір'я Великої Ведмедиці (воно схоже на гігантський ківш). Подумки проведіть пряму лінію через дві крайні зірки ковша і відкладіть на ній (теж подумки) 5-кратну відстань між цими зірками. Наприкінці лінії і цілий рік нерухомо «висітиме» Полярна зірка.
Як вибрати місце для багаття?
Якщо Вам довелося ночувати в лісі чи іншій глухій місцевості, необхідно вибрати місце для багаття і розвести його. Отже, яке має бути місце для багаття.
Воно має бути осторонь дерев і чагарників і захищене (по можливості) від сильного вітру. Місце для багаття (якщо нема старого вогнище) потрібно розчистити. Для цього лопаткою знімають дерн із площі близько 1 квадратного метра. Якщо ґрунт торф'яний, вогнище обов'язково засипають піском, глиною або вистилають сирими колодами. Якщо цього не зробити, може виникнути торф'яна пожежа, яка проникне глибоко в ґрунт і наробить лиха. Взимку сніг потрібно втоптати і лише потім влаштовувати на цьому місці багаття. Не розводьте багаття під засніженими ялинами та соснами: почавши танути, сніг впаде в багаття і може його погасити. А якщо далеко від дерев не втекти, то попередньо струсіть з гілок сніг. Похідне багаття буває кількох видів: «курінь», «криниця», «зірочка», а також улюблені багаття досвідчених мандрівників — «нодья» та «тайговий» (вони горять усю ніч і не вимагають частого підкладання дров).
Дрова в лісі – не проблема. Тільки не рубайте живі дерева. У будь-якому бору багато сухостію, хмизу, а на нижніх «поверхах» ялин стирчать сухі гілки (вони, до речі, залишаються сухими і під час дощу). А розпалюванням може послужити береста або сухий мох. Дрова заготовте із запасом, на всю ніч. Багаття краще підтримувати до ранку: воно не тільки дасть світло і тепло, а й відлякає хижаків. Якщо ж до багаття додати сирих гілок, трави або кілька шматків мокрого торфу, то дим розжене комарів.
Як розпалити багаття?
У наш час городянину зовсім не потрібне багаття: є електрика, газ, мікрохвильові печі… А за містом? У туристичному поході? Можна, звичайно, взяти із собою спиртівку чи похідну пічку, але… Який похід без багаття?!
Розвести багаття допоможуть сірники. Потрібно тільки не забути захопити їх із собою та тримати у місці, недоступному волозі. Для цього годиться баночка, що щільно загвинчується, куди кладуть навіть не весь коробок, а кілька сірників і «сірчаний» шматок коробки. Досвідчені тайговики занурюють головки кількох сірників у розтоплений парафін – такий запас не промокне! А якщо немає ні сірників, ні запальнички? Можна скористатися лупою або лінзою, зробленою з двох скель від годинника. За допомогою лінзи сонячний промінь наводять на легкозаймистий трут. Його роблять із вати, марлі, пуху, розтертої берести. На тліючий трут дмуть, доки не з'явиться полум'я, а потім розпалюють багаття. Спробувати видобути вогонь за допомогою іскри від кремнів, а також тертям, як робили колись дикуни, можна, але це дуже важко і довго. А тому не забувайте вдома сірники!
Де переночувати та сховатися від негоди?
Сьогоднішні туристи, як правило, беруть у похід намет. Сучасні намети – легкі і міцні, вони випускаються різних розмірів і конфігурацій. Ви опинилися в «поході» не з власної волі чи просто втратили намет під час переправи через річку? Адже будь-яке може статися! Тоді вам доведеться будувати для ночівлі або щоб сховатись від негоди тимчасове житло: курінь, навіс, землянку тощо. Чим суворіший клімат, тим надійнішим має бути таке «часівка».
Найпростіший варіант «вдома» – навіс. Закріпіть на двох сусідніх деревцях, на висоті 1-2 метрів, поперечину, щоб у вас вийшло щось схоже на футбольні ворота, і притуліть з одного боку до верхньої планки 10-12 жердин, знайдених по сусідству. Для міцності переплете їх гнучкими гілками, а потім закріпіть зверху брезент або зробіть дах з лапника. Починати робити такий дах потрібно знизу, щоб кожен наступний шар прикривав попередній приблизно на третину (так у будинках кладуть дах із черепиці). По такому зеленому даху дощ стікатиме, не потрапляючи всередину.
Основою для куреня може бути високий пень, надламане на висоті 1-2 метрів дерево або невелика берізка. Притуліть кілька жердин до такої основи, закріпіть їх — і каркас готовий! Для міцності його можна переплести гнучкими гілками та лозинами, а потім укласти зверху будь-який матеріал, що оберігає від дощу та холоду. Це може бути брезент, кілька плащів або курток, смерековий або сосновий лапник, гілки листяних порід. Чим міцніший такий дах, тим надійніший ваш захист від зовнішнього світу. Підлогу в курені потрібно застелити лапником, гілками або шаром сухого моху. І тепло, і м'яко! Якщо у вас є поліетиленова плівка, то в дощову погоду її потрібно натягнути поверх куреня, а в холодну помістити під шаром лапника (для збереження тепла).
Взимку сховатися від хуртовини та бурану можна в будиночку зі снігової цегли (якщо сніг щільний). Такі куполоподібні житла зі снігових плит будують собі, наприклад, ескімоси. Вони називаються «голку». Не нехтують сніговими будматеріалами і альпіністи, які підкорюють гірські вершини. Сніг добре захищає від холоду, недарма його зазвичай називають «ковдрою» для землі.
Як допомогти товаришу?
До неприємностей та складнощів у поході можуть призвести не лише втрата орієнтування чи стихійне лихо. У цих умовах навіть вивих ноги, потертість та нездужання можуть перетворитися на екстремальну ситуацію.
Головною помічницею стане похідна аптечка. У ній має бути необхідний мінімум коштів для надання першої допомоги (або самодопомоги). У будь-якій аптечці повинні бути ножиці, медичний скальпель та пінцет (пам'ятаєте, чим можна витягнути з тіла кліща?). На випадок травм та порізів потрібно мати стерильні бинти та серветки, бактерицидний лейкопластир, гумовий джгут для зупинки кровотечі, йод, марганцівку, перекис водню. Допоможуть у разі потреби нашатирний спирт, борна кислота, а за головного болю — бальзам «Зірочка». Обов'язково покладіть у похідну аптечку ліки, які ви приймаєте постійно. Має бути в аптечці та бальзам «Рятувальник», він добре допомагає при порізах і укусах комах, а також при обмороженнях та опіках. Пам'ятайте, що на всіх лікарських упаковках (або інструкціях усередині них) зазначено, як і в яких випадках користуватися цими ліками.
Допомогти можуть і лікарські рослини. Замість йоду можна використовувати гарячий червоний сік медунки. Кровотеча допоможе зупинити свіжий сік подорожника або полину, а також зеленувато-коричневий пилок гриба-дощовика. Ці рослини мають знезаражувальні властивості, втихомирюють біль і загоюють рани; їх застосовують і при порізах, і при забитих місцях, і при укусах джмелів або ос. Замість вати можна використовувати пух очерету.
У серйозних випадках може знадобитися штучне дихання, масаж серця та ін. Надавши першу допомогу пораненому (хворому), потрібно якнайшвидше доставити його в місто чи селище, де є лікар: ступінь тяжкості травми чи хвороби може визначити тільки він!
У цій статті ми розглянули основні питання, відповіді на які Ви повинні знати, вирушаючи в похід або туристичну прогулянку. Будьте уважні, і розважливі, і все буде гаразд.
