В рамках Українського тижня моди бренд Grains de Verre представив колекцію у форматі галерейної виставки. Презентація «шлях [до] жінки» стала подією, яка виходить за рамки традиційного показу та перетворює моду на інструмент для глибоких культурних та психологічних досліджень.
Концепція: «шлях [до] жінки» – це алегорія музейної виставки, де кожен гість вирушає у власну експедицію крізь багатовимірність жіночності. Чотири інсталяції виставки відображають різні стани, суперечності та грані, що створюють живу енергію жінки.
Проєкт кидає виклик усталеним уявленням про красу та досконалість. Хоча ми звикли шукати холодного сяйва та досконалості в коханні та ювелірних виробах, Grains de Verre доводить протилежне: жіноча сила народжується з відкритості.
Послання бренду: Сексуальність не знає віку. Вразливість міцніша за броню. Жіночі «колючки» такі ж цінні, як і її ніжність. Легкість – це результат внутрішньої дисципліни та болю.
Чотири інсталяції, представлені на виставці, розкрили контрасти жіночності, від вразливості та тілесності до сили, сексуальності та свободи.
«Жити на повну»: засновники бренду Andreas Moskin про моду Independence Мстислав Чернов вдруге змагатиметься за «Оскар» від України
Секс, жінки, коштовності. Вічна життєва сила. Жіноча тілесність як мистецтво, що провокує, грається та прагне на власних умовах. Найхолодніше серце — найтендітніше серце.
«Ця інсталяція про внутрішні частини, які ми заморозили, щоб зберегти. Але саме в цьому полягає справжня сила кохання та почуттів. Вона також присвячена «тіньовим сторонам» жіночності — як контрастам, що створюють цілісну та прекрасну картину життя», — кажуть творці.
Кожна інсталяція супроводжувалася QR-кодами з інтерактивними питаннями, відео та історіями жінок, які діляться власним досвідом.
Виставка відображала філософію бренду: ювелірні вироби Grains de Verre, як і жінки, народжуються з потоку творчості, кидають виклик стандартам і завжди залишаються в центрі уваги. Мета бренду — підкреслити найкраще в жінці та показати їй, яка вона прекрасна, коли безстрашна.
Тетяна Карікова 
Источник
