Яскраво-зелений соус песто миттєво переносить на сонячні італійські тераси. Зберегти цей вибуховий смак свіжого базиліку та горіхів на довгі місяці цілком реально.
Ключовий інгредієнт – молоде листя базиліка, зібране до цвітіння, найзапашніше, пише кореспондент Біловини. Їх ретельно перебирають, промивають у холодній воді та обсушують на рушник, уникаючи потемніння.
Традиційно використовують кедрові горішки, але підійдуть і доступніші кешью або мигдаль. Горіхи трохи обсмажують на сухій сковороді до золотистого відтінку для розкриття смаку.
Часник додає пікантності, його очищають від серцевини для пом'якшення гостроти. Твердий сир, Пармезан або Грана Падано, натирають на дрібній тертці.
Усі компоненти завантажують у чашу блендера: базилік, горіхи, часник, сир. Додають велику морську сіль і починають подрібнювати, поступово вливаючи оливкову олію першого віджиму.
Маса має стати однорідною, але зберігати невелику текстуру, не перетворюючись на пасту. Зайве збивання нагріває суміш і може зіпсувати колір та смак.
Для тривалого зберігання готовий песто розкладають по маленьких маленьких баночках. Кожен шар соусу акуратно утрамбовують, видаляючи бульбашки повітря.
Зверху песто обов'язково заливають тонким, але суцільним шаром оливкової олії. Цей шар створює бар'єр, що запобігає контакту з повітрям і окисленням.
Банки щільно закривають кришками і одразу прибирають у холодильник чи морозильну камеру. Заморожування у формах для льоду дозволяє використовувати порційно.
Взимку ложка песто з холодильника пожвавить пасту, суп або піцу. Цей концентрований смак літа стане бажаним гостем на столі.
Читайте також
- Яблучний пиріг та аромат дитинства: бабусин рецепт на вашій кухні
- Що робити, якщо баклажани вбирають масло як губка: трюк із водою чи парою перед смаженням
