Поява нового малюка здатна викликати справжню емоційну бурю у серці первістка. Батьки мають освоїти тонку мову розуміння цієї непростої реакції.
Старшій дитині життєво важливо відчувати свою незамінність, а не лише “старшинство”, повідомляє кореспондент Біловини. Активне включення його у турботу про немовля дрібними дорученнями часто творить дива.
Дослідження Університету Вашингтона підтверджує: діти, чиї почуття ревнощів визнавали батьками, легше адаптувалися до нової сімейної динаміки. Важливо називати емоції дитини вголос, показуючи, що її переживання зрозумілі та прийняті.
Якісний час наодинці зі старшою дитиною – не розкіш, а необхідне паливо для її душевної рівноваги. Нехай це будуть хоча б п'ятнадцять хвилин на день, присвячені виключно його інтересам та розмовам.
Уникайте постійних порівнянь дітей, навіть позитивних – вони закладають міну сповільненої дії. Фрази на кшталт “Подивися, як твій братик акуратно їсть” боляче ранять і посилюють суперництво.
Дозвольте старшій дитині мати особисті речі та простір, куди молодший не має доступу. Це зміцнює його почуття безпеки і власної значущості в світі сім'ї, що змінився.
Пам'ятайте: регрес у поведінці старшої дитини – нормальна спроба повернути батьківську увагу. Терпіння та спокійна реакція на “дитячі” вчинки допоможуть йому швидше пережити цей етап.
Замість того, щоб лаяти за ревнощі, шукайте способи підкреслити унікальні переваги його положення. Розповідайте історії про його власне дитинство, показуючи, як він був довгоочікуваним.
Не змушуйте старшу дитину ділитися своїми найдорожчими іграшками без її згоди. Повага до його власності вчить молодшого шанувати межі, а старшому дає відчуття контролю.
Відкрито обговорюйте зміни ще до народження малюка, малюючи реалістичну, але позитивну картину. Читайте разом книги про появу братика чи сестрички, щоб підготувати ґрунт.
Спостерігайте перші спроби взаємодії дітей без зайвого втручання, але будьте готові м'яко направити. Заохочуйте будь-які прояви турботи чи ніжності старшого до молодшого, навіть найменші.
Поступово, при чуйному супроводі батьків, дитячі ревнощі трансформуються в складний, але міцний зв'язок. Досвід подолання цих труднощів стає фундаментом для майбутніх відносин на довгі роки.
