Гонка за званням “Ідеальний Батько” – один із найвиснажливіших марафонів сучасності.
Соцмережі рясніють картинками бездоганних будинків, геніальних дітей та батьків, які все встигають, завжди посміхаються і знають відповідь на будь-яке питання, пише кореспондент Біловини.
Книги та блоги обіцяють розкрити секрети виховання вундеркіндів.
Ми купуємо розвиваючі іграшки, записуємо дітей на всі гуртки, годуємо тільки органічною їжею і докоряємо себе за кожну помилку.
Але що, якщо саме це прагнення недосяжної досконалості шкодить і нам, і нашим дітям більше, ніж наші уявні “недоліки”?
Щоправда, ідеальних батьків немає. Це міф, створений для того, щоб ми відчували себе вічно винними та купували більше непотрібних речей та послуг.
Намагаючись відповідати цьому образу, ми вимотуємо себе до краю. Ми забуваємо відпочивати, ігноруємо свої потреби, живемо у стані перманентного стресу та почуття провини (“Я недостатньо читаю дитині”, “Я накричав”, “Я купив не ту кашу”).
Ця хронічна втома та роздратування неминуче виливаються на дітей, створюючи напружену атмосферу в будинку.
Але найпарадоксальніше – нашим дітям не потрібні ідеальні батьки. Їм потрібні справжні, живі люди.
Коли ми намагаємося бути бездоганними, ми мимохіть передаємо дітям кілька шкідливих установок.
По-перше, що помилки – це катастрофа, щось ганебне.
По-друге, що потрібно постійно відповідати якимось зовнішнім стандартам, щоб бути гідним кохання.
По-третє, свої почуття (особливо “негативні” – втома, агресія, смуток) потрібно ховати.
Що робити? Дати собі право бути просто “досить добрим” батьком. Це означає:
Визнавати свої помилки. Вибачитися перед дитиною, якщо зірвалися: “Пробач, я був дуже втомлений і закричав. Я не мав рації. Я постараюся контролювати себе”. Це не слабкість, а потужний урок відповідальності та щирості.
Показувати свої почуття (конструктивно). Можна сказати: “Я зараз дуже злюся, мені потрібно хвилину постояти в тиші” замість того, щоб закипати мовчки чи зриватися. Дитина вчиться, що почуття – це нормально, і ними можна керувати.
Дбати про себе. Виспатись, знайти час на своє хобі, зустрітися з другом. Щасливий та відпочилий батько – найкращий подарунок дитині. Не бійтеся сказати: “Зараз мама відпочиває, пограй сам 20 хвилин”.
Зменшити планку. Чи не прибрано ідеально? Нічого не страшного. Вечеря – не шедевр кулінарії, а звичайна їжа? Всі живі та ситі. Дитина не ходить на 5 гуртків одночасно? Має дитинство.
Довіряти інтуїції. Ви знаєте свою дитину краще за всіх експертів в інтернеті. Не бійтеся відфільтровувати тонни порад та слухати себе.
Відмовившись від гонитви за ідеалом, ви не станете поганим батьком. Ви станете більш людяним, доступнішим, справжнішим.
Ви звільните величезну кількість енергії, яку витрачали на самобичування, і спрямуйте її на спокійне, радісне та усвідомлене спілкування з дітьми.
Ви покажете їм, що життя – це не перфекціонізм, а вміння бути щасливим тут і зараз, незважаючи на недосконалість. І це, мабуть, найцінніший урок, який ви можете дати їм.
