Фраза «Мені нудно!», особливо повторювана ниттям, часто викликає у батьків роздратування і бажання відповісти: «Знайди собі заняття!» або «У тебе ціла кімната іграшок!»
Але за цими словами дитини ховається не лінь чи примха, а набагато важливіший і дивовижніший сигнал про його внутрішній стан, який дійсно не можна ігнорувати.
Дитяче «нудно» рідко означає відсутність розваг як таких.
По-перше, дитина може відчувати труднощі з саморегуляцією та ініціативою.
Його мозок хіба що «зависає», вимагаючи зовнішнього поштовху.
По-друге, «нудно» може бути завуальованим проханням про вашу увагу та зв'язок.
Це крик про наповнення його «емоційного резервуару».
По-третє, це може сигналізувати про перевантаження чи втому. Після насиченого дня, школи, гуртків мозок дитини може бути перевантажений, і йому потрібна не стимуляція, а спокій і можливість «перетравити» враження у спокійній, можливо, монотонній діяльності.
Ігнорування цього сигналу чи неадекватна реакція («Ось тобі планшет!») позбавляють дитину цінної навички – уміння справлятися з паузою, прислухатися до себе, генерувати ідеї та знаходити внутрішні ресурси для діяльності.
Замість роздратування спробуйте почати з визнання почуття дитини: скажіть йому, що ви розумієте, що нудьга – це неприємно.
Потім запитайте, що йому насправді потрібно: можливо, він хоче побути поряд з вами, чи йому потрібна допомога, щоб придумати гру, а може, він просто втомився і хоче тиші.
Виходячи з його відповіді чи інтуїції, запропонуйте кілька варіантів: почитати разом, дістати фарби, допомогти вам з нескладною справою, побудувати курінь із подушок або просто спокійно полежати поряд.
Іноді достатньо вашої спокійної присутності та розуміння, щоб дитина відчула себе почутою і знайшла в собі сили та ідеї для самостійної гри.
Відповідаючи на справжню потребу, яка стоїть за словом «нудно», ви допомагаєте малюкові розвивати критично важливі навички саморегуляції, креативності та розуміння власних емоцій.
