Багато батьків мріють бачити свого непосидю спокійно захопленою справою довше за п'ять хвилин. Секрет криється не в суворих вимогах, а у правильно підібраних ігрових активностях.
Ігри на сортування дрібних предметів за кольором, формою чи розміром відмінно концентрують увагу. Дитина занурюється у процес, непомітно для себе тренуючи терпіння та зосередженість, повідомляє кореспондент Біловини.
Збирання пазлів з кількістю деталей, що поступово збільшується, природним чином розвиває посидючість. Маля прагне побачити результат, що мотивує його доводити розпочате до кінця.
Прості настільні ігри з чіткими правилами та короткими ходами вчать чекати своєї черги. Очікування стає частиною ігрового процесу, а не нудним випробуванням.
Гра “їстівне-їстівне” з м'ячем вимагає швидкої реакції та утримання правила в голові. Вона тренує концентрацію у динамічній, веселій формі, не перевантажуючи дитину.
Завдання на пошук відмінностей між двома схожими картинками захоплюють дошкільника. Захоплений пошуком, він навчається уважно розглядати деталі, не відволікаючись.
Ігри з піском або водою, де потрібно наповнити ємність або побудувати певну фігуру, заспокоюють та фокусують. Тактильні відчуття допомагають дитині сконцентруватися на поточній дії.
Малювання по точках або проходження нескладних лабіринтів на папері розвивають дрібну моторику та вміння дотримуватися інструкцій. Успішне завершення малюнка приносить радість та зміцнює впевненість.
Конструювання за зразком із кубиків або конструктора вимагає зосередженого повторення побаченого. Ця діяльність органічно тренує терпіння та просторове мислення.
Ігри запам'ятовування розташування картинок ( ” Меморі ” ) чи послідовності предметів покращують робочу пам'ять. Утримання інформації необхідне виконання завдання, що стимулює посидючість.
Ліплення з пластиліну або глини дозволяє дитині виразити себе та зосередитися на створенні форми. Процес творчості сам собою захоплює і вчить доводити задум до завершення.
Поступове збільшення часу, що проводиться за спокійною грою, має бути непомітним для дитини. Регулярні, але недовгі ігрові сесії дають стійкий позитивний результат.
Читайте також
- Якщо дитина не хоче йти до школи після канікул: 3 тактики замість умовлянь
- Чи можна бути другом своїй дитині: тонка грань, яку краще не переступити
