Почуття постійної втоми та роздратування у батьків – це не просто поганий день, а тривожний дзвіночок.
Батьківське вигоряння, визнане психологами, підкрадається непомітно, та його наслідки серйозні.
Відрізняється воно від звичайної втоми стійким почуттям емоційного виснаження, відстороненістю від дитини та втратою відчуття батьківської компетентності. Людина ніби працює на порожньому місці, не бачачи сенсу у своїх зусиллях.
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) включила вигоряння до Міжнародної класифікації хвороб (МКХ-11) як синдром, що виникає через хронічний стрес на робочому місці. Фахівці все частіше говорять про його застосування до батьківства.
Ранні ознаки включають постійне відчуття, що ви “поганий батько”, незважаючи на всі старання. Фізичні симптоми – хронічна втома, порушення сну, часті застуди – також сигналізують про навантаження.
Нав'язливе бажання втекти від сімейних обов'язків навіть на короткий час – ще один червоний прапор. Когнітивні труднощі, такі як забудькуватість або неможливість зосередитися, також характерні для цього стану.
Професор Ізабель Розкам з Левенського університету (Бельгія), провідний дослідник батьківського вигоряння, наголошує, що ключовий фактор ризику – перфекціонізм. Прагнення ідеалу стає непосильною ношею.
Важливо помітити, коли подразнення дітей стає фоновим станом, а чи не рідкісним спалахом. Втрата радості від спілкування з дитиною – яскравий маркер вигоряння.
Діяти потрібно до настання повного виснаження. Пріоритет номер один – ввести в розклад обов'язковий час для себе, навіть якщо це 15 хвилин уранці або ввечері.
Звернення за допомогою – не слабкість, а стратегія. Делегуйте побутові завдання партнеру, родичам чи сервісам, якщо це можливо.
Дослідження, опубліковане в “Clinical Psychological Science”, показало, що соціальна підтримка – один із головних буферів проти розвитку тяжкого вигоряння. Перегляньте свої стандарти: будинок не повинен сяяти, а вечеря може бути простою.
Знайдіть способи наповнювати себе маленькими радощами, які не пов'язані з дітьми: читання, хобі, прогулянка, розмова з другом. Підтримка своєї ідентичності поза роллю батька критично важлива.
Профілактика вигоряння – це постійна турбота себе як особистості. Батько, наповнений ресурсами, здатний дати дітям набагато більше тепла та терпіння.
