Світ для деяких дітей розкривається з неймовірною, майже болісною гостротою. Їхня нервова система вловлює найдрібніші нюанси, непомітні більшості людей.
Такі малюки становлять значну частину покоління, їх дедалі більше. Батькам часто складно розпізнати цю особливість, упускаючи ключові не завжди очевидні сигнали.
Неприязнь до гучних звуків, різких ароматів або сліпучого світла часто вказує на глибину сприйняття. Шум побутової техніки, колючий одяг чи парфуми можуть викликати у них справжню паніку, особливо у натовпі.
Підготовка до потенційно стресових подій значно полегшує життя такій дитині. Просте попередження або навушники здатні запобігти хвилі перезбудження.
Нові ситуації та незнайомі люди викликають у них видиму обережність та стриманість. Їм потрібно помітно більше часу, щоб освоїтись у незвичній обстановці.
Тиск з боку батьків лише посилює їх дискомфорт та тривогу. Вони обов'язково розкриються, але лише тоді, коли відчують себе у повній безпеці.
Раптові емоційні спалахи, які здаються неадекватними, для них цілком звичайні. Незначна помилка або фізичний дискомфорт можуть миттєво спричинити бурхливу реакцію.
Голод або втома багаторазово посилюють їхню дратівливість і схильність до істериків. Освоєння простих технік самозаспокоєння стає їм життєвої необхідністю.
Навіть найрадісніші сюрпризи здатні вибити їх із колії та спровокувати сльози. Передбачуваність та чіткий розпорядок дня – основа їхньої душевної рівноваги.
Їх погляд чіпляє найдрібніші деталі, що вислизають від уваги інших. Вони моментально помічають найменшу неточність чи нещирість у словах оточуючих.
Емоції інших людей вони буквально вбирають, як губки, відчуваючи найменшу напругу. Настрій батьків, що навіть ретельно приховується, їм миттєво передається.
Діти можуть помилково брати на себе відповідальність за проблеми дорослих. Чітке роз'яснення, що вони не винні, допомагає зняти цей важкий тягар.
Їм життєво важливо навчитися вибудовувати невидимий захист від чужих переживань. Уява міцного щита стає потужним інструментом самозбереження.
