Помітивши, що син чи дочка раптом розповідає небилиці про свої успіхи – чи то виграна олімпіада, яку вони пропустили, чи то неіснуюча похвала вчителя, – батьки часто лякаються.
Здається, що брехня – це тривожний дзвіночок, ознака зіпсованого характеру.
Але чи варто одразу панікувати? Невже брехня – це нормально?
Насправді подібні фантазії про досягнення – досить поширене явище у дітей, особливо молодшого шкільного та підліткового віку.
Коріння такої поведінки часто лежить у дуже зрозумілих, хоч і не завжди усвідомлюваних дитиною, почуттях. Найчастіший гість – страх не виправдати очікувань.
Дитина щиро вірить, що мама чи тато будуть розчаровані реальною трійкою чи програшем у змаганні. Він боїться втратити їхнє кохання або зіткнутися з гнівом, критикою, порівнянням з більш успішними однолітками.
Брехня про досягнення стає його щитом від цього страху.
Інша сильна сила – бажання відчути себе значним і добрим у очах і очах оточуючих.
Якщо реальні успіхи здаються дитині недостатніми, якщо вона відчуває невпевненість, тривогу чи просто хоче уваги, прикрашання дійсності дає їй тимчасове відчуття власної крутості та компетентності.
Це спроба підняти самооцінку, хай і незрілим способом. Іноді діти таким чином намагаються вписатися до колективу, де високо цінуються певні здобутки.
Важливо розуміти: це не є обов'язковою ознакою глибоких проблем. Часто це просто етап дорослішання, експеримент із межами правди та вигадки, перевірка реакції світу. Але як реагувати батькам?
Ключове – не рубати з плеча. Різке звинувачення у брехні, покарання чи публічне викриття можуть лише посилити страх і підштовхнути дитину до більш витонченої брехні.
Натомість варто створити атмосферу, де чесність не здається небезпечною. Покажіть, що любите його незалежно від оцінок чи перемог.
Обговорюйте ситуації, де він збрехав, спокійно, без засудження, але пояснюючи, чому довіра важливіша за вигадані успіхи.
Допоможіть йому знайти області, де він може бути по-справжньому успішний, і цінуйте реальні, навіть невеликі, старання.
Якщо ж брехня стає постійною, нав'язливою та заважає життю, можливо, варто глибше розібратися в причинах тривоги чи невпевненості.
Пам'ятайте, за вигадкою про досягнення часто стоїть просте дитяче бажання – бути коханим та прийнятим таким, яким є.
