Історії наших захисниць та волонтерок — це те, що дає нам силу триматися сьогодні. Редакція «Україночки» ділиться з вами надважливим матеріалом про досвід жінок на війні, їхні виклики та перемоги.
Жіноча служба: виклики та досягнення
Ветеранка Наталя Ліщишена, яка пережила ампутацію молочних залоз, першою змогла документально підтвердити шкоду чоловічого бронежилета для здоров’я військовослужбовиць. Наталя приєдналася до лав Збройних сил України ще до початку повномасштабного вторгнення. У 2021 році, за пропозицією знайомого, вона погодилася на службу за контрактом у 80 ОДШБр. З перших днів великої війни Наталя вже перебувала на Миколаївщині, де базувався її підрозділ. Служба проходила між першою і другою лінією оборони, виконуючи завдання з забезпечення бійців, логістики та інші. Ветеранка розповідає, що в її бригаді було чимало жінок. Вона зазначає, що військом було зроблено певні позитивні кроки в напрямку гендерної політики, але наразі існують проблеми та недоліки. «Банально жіночої форми до 2023-2024 року не існувало. Завдяки проєкту Arm Women Now розробили жіночий стрій і добилися, щоб його впроваджували на рівні Міноборони. А от статутних бронежилетів для жінок, під наші анатомічні особливості, досі не існує. Я знаю, що вони зараз ніби на етапі тестування, але вже скільки років минуло. А в армії вже 70 тисяч жінок», – наголошує Наталя. Вона додає, що нині статутний бронежилет важить 18 кілограмів і тисне. А коли людина перебуває на першій чи другій лінії оборони, то має бути в бронежилеті постійно. Жінка згадує, як спілкувалася з лікарями, які розповідали, що лише одна з десяти військовослужбовиць, які приходять на обстеження, не має проблем із молочними залозами.
Особиста боротьба та несправедливість
У 2024 році Наталя захворіла і потрапила до стаціонарного пульмонологічного відділення. Згодом на ВЛК з’ясувалося, що у Наталі хвороба Мінца – внутрішньопротокова папілома молочної залози, яка протікає безсимптомно. Загалом Наталя пережила три операції, а після третьої їй повністю видалили молочні залози. Зараз жінка не може високо підіймати руки, піднімати важке і перебувати на сонці. Водночас ветеранка зіткнулася з проблемами під час набуття статусу інвалідності. Спершу, розповідає вона, її довго не викликали на засідання МСЕК, а потім відмовили у групі, бо «не бачили підстав». Наталі вдалося оскаржити це рішення. Вона отримала інвалідність третьої групи, але в документах вписали неправильний діагноз. А коли Наталя подавала на зміну групи інвалідності після повного видалення молочних залоз, один із лікарів комісії сказав, що вона «видалила груди за власною примхою». Завдяки зусиллям ветеранки, цього лікаря було виключено з комісії та заборонено обіймати посаду в майбутньому. А Наталі після повторного засідання комісії визначили другу групу інвалідності довічно.
Шлях до визнання та нові виклики
Зараз Наталя Ліщишена – єдина в Україні жінка, яка документально підтвердила, що її хвороба настала внаслідок носіння бронежилета. У її висновку ВЛК зазначено, що хвороба пов’язана із захистом Батьківщини. Після звільнення зі служби ветеранка працює фахівчинею із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб на Вінниччині. Вона не обмежується посадовими інструкціями, які вимагають скеровувати ветеранів до інших спеціалістів, а намагається всім допомогти сама на місці. Крім цього, Наталя намагається звернути увагу Міністерства у справах ветеранів та заступниці керівника Офісу президента Ірини Верещук на проблему травм жінок, пов’язаних із військовою службою. «Пластику треба робити власним коштом, а це “задоволення” дороге. Імпланти коштують від 3 тисяч доларів. За кордоном є державні програми, які це фінансують. Було б добре, якби такі програми з’явилися і в нас. В армії багато жінок. Але нехай вони, звісно, з таким краще не стикаються», – наголошує ветеранка. Наталя Ліщишена народилася в Угорщині, де тоді служив її батько, а коли родина повернулася до України – мешкала на Луганщині. З 2021 року жінка має статус ВПО. В авторській колонці на hromadske Наталя розповіла, через що проходять люди, у яких місце реєстрації на тимчасово окупованих територіях, щоб отримати пенсію від держави.
Слово редакції: Дякуємо кожній українці, яка сьогодні наближає нашу перемогу на фронті чи в тилу. Ваша мужність надихає світ. Пишаємося!
Інформація підготовлена на основі матеріалів: hromadske.ua