«Просто читання – марнування часу, читати потрібно, намітивши собі тему, питання та опрацьовуючи саме його».
Говорять, що сказав Ленін. Підтверджень чи спростування поки що знайти не можу. Але фраза дуже гарна!
Навіщо читаємо? Для насолоди, отримання інформації, знань? Сьогодні, коли без Інтернету, а отже, величезного потоку інформації, не може прожити практично жодна людина, виникає низка питань:
• Відбір серед великого обсягу – потрібної інформації.
• Швидке та ефективне читання цієї інформації.
• Запам'ятовування цієї інформації, її джерел.
• І головне, мабуть, це мета сенс читання даного тексту.
Читання має приносити користь! Значить, читати треба цілеспрямовано, запам'ятовуючи найнеобхідніше. Як це можна зробити? Уявити, про що може бути написано в цій книзі, які питання вона може розкривати і що з цього може бути корисним для мене. Потім, не поспішаючи, прочитати зміст і теж подумати. Якщо потрібна інформація міститься лише у частині книги чи одному розділі, то сміливо можна читати лише потрібне!
Тоні Бьюзен , винахідник mindmaps, пропонує створити інтелект-карту з питаннями, що цікавлять, до прочитання книги. Ось що можна прочитати у Вікіпедії з цього приводу. Карти пам'яті (англ. Mind map ) – спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем. Також може розглядатися як зручна техніка альтернативного запису. У російських перекладах термін може звучати по-різному – карти розуму, карти розуму, карти пам'яті, інтелект-карти, майнд-мепи. Карти пам'яті – проста та ефективна техніка. У деяких європейських країнах вони використовуються для навчання дітей у початкових класах школи.
Нижче на малюнку наведено приклад карти пам'яті.
Цікаву інформацію почерпнула я у блозі «Зберігай знання!». У статті Live Ink: читай швидше йдеться про те, що ефективно сприймати, швидко читати звичайний текст, людина не може через свої фізіологічні особливості. Це з'ясували розробники Walker Reading Technologies.
Згідно з рядом досліджень, око здатне сприйняти близько десяти символів за одне фокусування, після чого потрібно переміщення погляду вздовж рядка. Крім того, поле зору, в межах якого зчитується текст, має форму кола, захоплюючи частину рядків, розташованих вище та нижче поточної. Все це веде до того, що нам необхідно знову і знову зосереджуватись на тексті, а мозок змушений постійно відфільтровувати зайву інформацію.
Walker Reading Technologies пропонує методику компонування тексту – Live Ink, суть якої полягає в тому, що рядки розбиваються на більш короткі відрізки (наприклад, іменник і прикметник, що узгоджується з ним), а весь текст стає схожим на віршовані строфи. З урахуванням того, що використовується ще й знайомий не лише програмістам прийом візуалізації ієрархічної будови тексту за допомогою відступів, «вірш» набуває вигляду знаменитої драбинки Маяковського, а ключові слова ще й виділяють кольором.
Хотілося б зупинитися і на читанні виключно в Інтернеті , наприклад, у блогах, сайтах новин і т.д. Колекція улюблених RSS-потоків завжди має властивість розростатися до непомірних розмірів. Читання, таким чином, забирає дедалі більше часу. Якщо інтернет-читання забирають у вас багато часу або ви плануєте приділити їм значну увагу в майбутньому, потрібно дуже ретельно підійти до вибору агрегатора. Різні інструменти пропонують різний стиль роботи. Потрібно вибрати той, який найбільш зручний саме вам. Один з найкращих варіантів – веб-агрегатор Bloglines. Мабуть, це найпрофесійніший агрегатор у тому сенсі, що в ньому можна реалізувати більшість зручностей: робити зручні вузькі колонки, враховувати час, проведений за читанням, редагувати різні потоки, організовувати їх як за тематикою, так і за важливістю та багато іншого. У той же час у цьому агрегаторі немає нічого зайвого.
Ходімо далі. Існують і індивідуальні, я сказала авторські методики читання. Оригінальний та ефективний спосіб запропонований Петросяном Арменом Анатолійовичем. Наведу повністю текст його нотатки.
«Приступаючи до читання якогось матеріалу, чи то книга чи стаття, став ловити себе на думці, що читаю на просвіт. Я ніби просіюю рядки крізь сито існуючих у мене питань. Я просвічую книгу своєю увагою, щоб розглянути крізь неї розв'язання задачі або відповіді на запитання, що мене хвилюють.
Читати так для мене набагато ефективніше. Багатьох може покоробити, але я й художню літературу читав так. Відмінність художнього тексту у цьому, що його читання викликає відчуття, в нас народжуються образи, переживання. Повнота відчуттів, що викликаються читанням, анітрохи не залежить від швидкості читання, я в цьому переконався. Заданість, націленість лише допомагає не лише встигнути прочитати в обмежений час більше, я знаходжу більше метафор, образів, щоб описати власний досвід.
Коротко мій наступний підхід. Перед читанням визначити напрямок своєї діяльності, до якої можуть бути застосовані знання, отримані з книги. Сформулювати завдання, розв'язанню яких міг би сприяти читання. Також корисно уявити ідеальний варіант рішення. Ми визначаємо вихідну точку і точку прибуття. Шлях позначений. Між цими двома точками кладеться книга чи стаття та починається читання на просвіт».
Технік, методів та способів продуктивно читати – безліч. Головне поставити собі за мету. Залишилося ними всіма опанувати або навіть вигадати свій унікальний метод і розповісти про нього всім. І не забувайте питати себе – а навіщо мені ця інформація?
Вдалих прочитань!
PS В останній момент виявила ще одну книгу на тему. Вивчатиму. А поки що поділюсь інформацією з вами. В інструкції прочитаємо: «Сучасним світом править інформація. Але як справлятися з її величезним потоком, не втрачаючи при цьому головне і не витрачаючи дорогоцінний час даремно? Як навчитися засвоювати, запам'ятовувати та грамотно використовувати отриману інформацію? У цьому Вам допоможуть техніки, представлені у цій книзі. Освоївши їх, Ви не тільки підвищите швидкість читання щонайменше на 70% і навчитеся за короткий час сприймати більше інформації, але й отримаєте ще низку переваг».
