Наразі гімназії переживають друге народження. У дореволюційні часи цей тип навчальних закладів часто критикували за казармовий дух та явно виражений становий характер. Звичайно, сучасні гімназії не стали копією старої моделі. У той же час вони зберегли всі найкращі риси, зокрема, глибину та ґрунтовність подачі матеріалу та високу вимогливість до учнів.
Гімназії — не єдині середні навчальні заклади, які виходять за межі загальноосвітніх стандартів. Ліцеї та школи з поглибленим вивченням предметів також пропонують вищий рівень навчання. Що ж між ними спільного?
Для всіх цих навчальних закладів характерні підвищені вимоги до учнів не лише в плані успішності, а й у плані дисципліни, конкурс на вступ та збільшене навчальне навантаження. Саме тому до 100% їхніх випускників потрапляють до найпрестижніших вишів країни і нерідко стають призерами різних олімпіад. Деяким предметам у ліцеях та гімназіях навчають викладачі вузів, здатні не лише викласти матеріал, а й навчити вирішенню завдань підвищеної складності.
Ну, а щодо відмінностей, то ліцеї останнім часом роблять ухил на фізико-математичний та природничо-науковий напрями, а гімназії — на гуманітарний. Хоча такий поділ дуже умовний. І все-таки відмінності ліцеїв і гімназій від звичайних шкіл набагато глибше, ніж кількість годин, відведених на той чи інший предмет. Розрізняються самі засади навчання.
Ліцей чи гімназія – це більше, ніж просто школа.
Якщо звичайній школі вчитель математики докладно роз'яснює тему і показує, як вирішуються завдання, то фізико-математичному ліцеї учням пропонують самостійно вивести багато математичних законів. Таким чином, кожен урок для дітей є невеликим відкриттям. А на уроках фізики учні не чіпляються над підручниками, а в лабораторних умовах осягають цю складну науку. Чи варто говорити, що хороші оцінки в ліцеї ставлять зовсім не за старанність, а за реальний прогрес у знаннях.
Анітрохи не легше вчитися в гуманітарних гімназіях. У розкладі тут фігурують дві-три іноземні мови, а в деяких гімназіях учні вивчають ще й мертві мови — давньогрецьку або латину. У закладах гуманітарно-правового спрямування поряд з іншими предметами вивчають засади юриспруденції. А психологія, економіка та історія мистецтв – норма для більшості гімназій. При цьому решта дисциплін, передбачених шкільною програмою, анітрохи не страждає. Адже для того, щоб здобути атестат, випускник має освоїти все, що передбачено програмою звичайної школи.
Але найцікавіше, що учнів гімназій та ліцеїв приваблює зовсім не можливість вступу до престижного вишу. Вони готові вчитися просто тому, що їм це цікаво. Радість інтелектуальних відкриттів, «дорослі» відносини між вчителями та школярами, які мають на увазі взаємну відповідальність, — стимул потужніший, ніж атестат «з відзнакою».
Звичайно, підвищене навчальне навантаження по плечу не кожному. Не дарма в гімназіях та ліцеях працюють штатні психологи, які вміло визначають, кому з відстаючих необхідно просто повірити у свої сили, а кому варто повернутися до звичайної школи.
Спеціалізовані школи, ліцеї та гімназії організують прийом нових учнів за різними моделями. Деякі з них починають набір з першого класу, інші з п'ятого, а більшість ліцеїв організує прийом тільки до випускних класів.
Початківцям недостатньо пред'явити особисту справу з відмінними оцінками за минулі роки. Доведеться ще й витримати вступний іспит.
Навчання в ліцеї або гімназії – важка праця, яка вимагає від дитини терпіння та посидючості. Однак ретельні заняття не проходять даремно, адже «відрив» гімназистів від однолітків зі звичайних шкіл просто вражаючий. А значить і шанси вступити до престижного вишу набагато вищі.
