Англійська мова , якою вільно говорять понад 700 мільйонів людей, містить понад півмільйона слів. Невже, щоб вільно розмовляти англійською, треба знати всі ці слова?
Відразу варто зазначити, що знання слів – це лише частина вивчення мови, і одного знання слів недостатньо. Щоб правильно і вільно розмовляти, треба не тільки знати слова, а й уміти складати з них речення. Для цього можна не зазубрювати правила, але треба мати великий досвід спілкування та вживання тих самих слів, які потрібні для повсякденного спілкування.
Тому ізольоване знання слів не повинно розглядатися як головна мета щодо мови, хоча це, безумовно, важливо. Головна мета щодо мови – це набрати якнайбільше практики безпосереднього спілкування – причому, як усного, і письмового. Саме такий підхід у вивченні мови виявляється найпліднішим і дає відчутний результат вже за кілька місяців навчання.
Чому потрібна саме практика під час навчання? Тому, що розмовляти мовою – це не означає застосовувати правила, написані в підручниках з граматики. Розмовляти іноземною мовою – це означає, вміти підібрати для образу, що виникає в умі, іноземне слово, що досить точно описує цей уявний образ. А така процедура не має нічого спільного з написанням тесту чи диктанту – це живий процес, який має відбуватися досить швидко.
Адже немає нічого болісного, ніж вислуховувати співрозмовника, який не знає, як підібрати потрібне слово. І ніщо не викликає такого неприємного почуття, як чуже неправильне мовлення.
Тому треба пам'ятати, що до знання слів має додаватися не менш важливе вміння вживати ці слова в потрібній ситуації і в правильному порядку. Тоді можна спілкуватися навіть знаючи мінімальний набір слів.
Будь-яка людина проходить через кілька стадій у вивченні мови. На першій стадії людина знає дуже мало слів (близько тисячі) і дуже мало принципів складання речень зі слів. (Такі принципи – не граматичні правила, а відносини, що склалися між різними словами, які можуть бути описані фразою «так говорять»). Тому теми, на які він здатний спілкуватися, обмежені.
І, найголовніше, практики тут ще мало. Люди, які припинили вчитися розмовляти іноземною мовою на такій стадії, можуть перекинутися парою слів із співрозмовником, але справжнє, живе та безпосереднє спілкування виявляється викресленим із спектру їх можливостей. Як правило, самі учні не мають комфорту, коли зупиняються в навчанні на цьому етапі.
На наступній стадії людина знає достатньо (близько двох-трьох тисяч) слів і набір основних – ні, не правил – закономірностей об'єднання слів у речення. Додається більше нюансів. Мова стає більш швидкою та злитою. Учень може спілкуватися більш-менш вільно на низку різних тем (звичайно, тут йдеться не про спеціальне професійне спілкування, що вимагає знання термінів) з більшою чи меншою легкістю. Тут у спілкуванні з'являється комфорт.
На цій стадії, за наявності постійної практики, можна легко спілкуватися англійською мовою як з співвітчизниками, так і з носіями мови. З одного боку, це велике досягнення – через кілька місяців після початку навчання (а на курсі розмовної англійської опанувати дві-три тисячі слів можна за кілька місяців) почати говорити англійською. З іншого боку, є пастка.
Справа в тому, що мова англійською мовою на цій стадії може бути грамотною і швидкою, але вона все-таки відрізнятиметься від мови носіїв мови. Чому? Тому що мова постійно рухається, постійно змінюється та модифікується. Постійно приходять одні слова, інші старіють. З'являються нові мовні конструкції.
Тому третя стадія у вивченні мови настає тоді, коли людина не тільки легко спілкується іноземною мовою, але і може легко використовувати сучасні слова і звороти.
Звичайно, таке досконале володіння мовою досягається не всіма – потрібне постійне спілкування з носіями та в країні носіїв мови, але – гарна новина – знання кількох тисяч слів цілком достатньо і для ділової вечері, і для побачення. А оволодіти ними та навчитися їх правильно використовувати можна на курсі розмовної англійської мови лише за кілька місяців.
