Угорське лечо відрізняється від звичних варіантів особливою густотою, насиченістю та глибиною смаку. Досягти автентичності допомагають кілька ключових таємниць.
Основу справжнього лечо складають не лише помідори та перець, але й значна кількість цибулі. Цибулю дрібно рубають і довго пасерують у жирі до золотистого кольору та карамелізації, пише кореспондент Біловини.
Найважливіший інгредієнт – якісна солодка паприка. Використовують щонайменше столову ложку меленої паприки на велику каструлю. Її додають в кінці пасерування цибулі, швидко розмішуючи, щоб не підгоріла.

Для густоти угорці часто додають нарізані кружальцями помідори зі шкіркою та частину томатної пасти. Паста дає необхідну концентрацію та насичений томатний смак. Свіжі томати мають бути м'ясистими.
Перець використовують лише солодкий, різних кольорів (червоний, жовтий), нарізаний широкими смужками чи кільцями. Його додають після цибулі з паприкою та гасять до м'якості, але не до повного розварювання.
Гасіння лечо відбувається повільно, на невеликому вогні, без бурхливого кипіння. Це дозволяє овочам зберегти форму, а соусу – загуснути природним чином за рахунок випарювання зайвої рідини.
Секрет густоти – відсутність зайвої води. Овочі тушкуються у власному соку з додаванням мінімальної кількості рідини. Кришку часто знімають наприкінці приготування для випаровування.
Обов'язкова добавка – щіпка кмину або майорану. Ці спеції не домінують, а додають характерної угорської нотки. Сіль та чорний перець додають до смаку.
Вибір жиру критично важливий для смаку. Традиційно використовують свиняче сало (лярд) або гарну олію. Сало надає ліку неповторний насичений аромат.
Перець можна трохи обсмажити перед додаванням для глибини. Це не обов'язково, але підкреслює насолоду і додає легкий відтінок диму. Робіть це швидко на сильному вогні.
Часник – частий, але завжди обов'язковий гість. Якщо додаєте, вводите його наприкінці гасіння, пропущений через прес. Так його аромат залишиться яскравим та свіжим.
Справжнє лечо смачніше наступного дня. Дайте йому настоятись під кришкою після приготування. Аромати змішаються, а соус стане ще більш гармонійним та густим.
Готове лечо має густу, але з пастоподібну консистенцію. Овочі зберігають форму, а соус обволікає їх. Його подають як гарнір, основну страву з ковбасками або використовують як соус.
Читайте також
- Що робити з черствим хлібом: 5 ідей, які ви ще не куштували
- Що потрібно робити, щоб бісквіт не осел: головна помилка з духовкою