Сцена, знайома багатьом батькам: дитина не хоче віддавати свою іграшку іншому малюкові, а дорослі починають переконувати чи навіть наполягати.
Здається, це питання вихованості, але психологи попереджають — надмірний тиск може мати зворотний ефект.
Дитяча жадібність у ранньому віці – це не ознака егоїзму, а природний етап розвитку.
Дитина лише вчиться усвідомлювати межі свого «я» та право на особисті речі, повідомляє кореспондент Біловини.
Коли дорослі змушують ділитись, вони можуть підірвати почуття безпеки. Маля починає сприймати світ як місце, де його бажання не враховуються.
У віці до трьох-чотирьох років діти ще здатні повною мірою зрозуміти цінність обміну. Для них іграшка – це продовження їхнього особистого простору.
Поступово через спостереження і позитивні приклади дитина вчиться ділитися добровільно. Цей процес вимагає часу та поваги до його почуттів.
Психологи радять пропонувати альтернативи: наприклад, запропонувати пограти разом чи обмінятися на якийсь час. Це допомагає розвивати навички взаємодії без примусу.
Важливо пам'ятати, що кожна дитина має «особливі» речі, які вона не готова віддавати. Повага до цих кордонів зміцнює довіру між ним та батьками.
Якщо ділитися стає обов'язковим правилом, дитина може почати захищати свої речі агресивно. Це формує негативне ставлення до спільної гри.
Краще створювати ситуації, в яких обмін приноситиме радість. Тоді бажання ділитися з'явиться природним чином.
Виховання щедрості — це процес, у якому важливіший приклад дорослих, ніж їхні вимоги.
Читайте також
- Названо дати проведення ЦТ у 2026 році: постанову Міносвіти Білорусі
- Він не шкідливий, він утомився: як розпізнати справжню причину істерики за 2 хвилини
