Багато хто вважає, що гіперактивність просто результат поганого виховання.
Однак справжній СДВГ не має нічого спільного з капризами чи лінощами. Це неврологічне розлад, який змінює сприйняття світу і потребує професійного підходу.
Перші ознаки розладу зазвичай помітні вже у віці. Діагноз частіше підтверджується між 6 та 12 роками.
Якщо симптоми вперше виникають у підлітка без історії порушень у дитинстві, ймовірно причина криється в іншому.
Для підтвердження СДВГ необхідно спостерігати за поведінкою щонайменше півроку. Лікарі аналізують реакції дитини в різних умовах: удома, у школі, на вулиці. Розмови з батьками, педагогами та самою дитиною допомагають зібрати повну картину.
Ключова ознака – повторюваність симптомів у будь-якій обстановці. Якщо вдома дитина некерована, а в школі спокійна, йдеться не про синдром. Неврологічні порушення проявляються однаково скрізь незалежно від оточення.
Розлад серйозно впливає якість життя. Дитина з СДВГ не може зосередитись навіть на простих завданнях. Він втрачає речі, забуває інструкції, «пропускає» повз вуха прохання дорослих. Це не ліньки, а нездатність контролювати увагу.
При гіперактивному типі діти буквально вибухають енергією. Вони не сидять дома, перебивають співрозмовників, діють імпульсивно. Спроби заспокоїти їх часто не приносять користі — рухова активність стає безконтрольною.
Комбінований тип поєднує неуважність та гіперактивність. Дитина може годинами кружляти кімнатою, але так і не закінчити малюнок. Йому важко дочекатися своєї черги в іграх, а ризиковані вчинки здаються нормою.
Важливий маркер – постійні труднощі у навчанні. Навіть прості завдання перетворюються на випробування. Помилки виникають не через незнання, а через неуважність. Вчителі часто зазначають, що учень «здатний, але не зібраний».
Батьки дітей із СДВГ стикаються із щоденним хаосом. Збори до школи затягуються на годинник, а виконання уроків нагадує бій із вітряками. Однак це не пов'язано з відсутністю дисципліни – мозок дитини інакше опрацьовує інформацію.
Критично відрізняти СДУГ від тимчасових поведінкових проблем. Примхи чи протести мають конкретні причини та відбуваються з часом. При неврологічному розладі симптоми є стійкими і не залежать від настрою або обставин.
