Тихий шепіт “Мамо, мені страшно!”, коли гасне світло – знайома багатьом батькам картина.
Чому ж звичайна ніч перетворюється для них на повну тривогу пригоду?
Головна причина – не сама темрява, а те, що вона приховує. Дитяча уява нестримно і яскраво.
Світ, який дитина не бачить, його мозок прагне “добудувати”, і часто в негативному ключі.
У малюків просто поки немає життєвого досвіду, щоб раціонально пояснити незрозумілі звуки або обриси.
Хороша новина: цей страх зазвичай проходить із віком. Але поки він сильний, батьки можуть допомогти дитині почуватися впевненіше та спокійніше.
1. Визнайте страх всерйоз. Ніколи не смійтеся (“Ти вже великий!”) і не називайте дитину боягузом.
Темрява може здаватися лякаючою.
2. Створіть безпечну атмосферу. Невеликий нічник з м'яким, теплим світлом. Він розвіє абсолютну темряву, не заважаючи сну.
3. Дослідіть “страшну” кімнату разом. Днем, коли світло і спокійно, загляньте разом в ті кути, які лякають вночі.
4. Перетворіть темряву в гру Гра – найкращий спосіб впоратися зі страхом.
5. Введіть заспокійливий ритуал. Передбачуваність заспокоює.
6. Дайте “захиснику”. Улюблена м'яка іграшка, “чарівний” ліхтарик або навіть “спрей від монстрів” (проста вода в пульверизаторі) можуть стати для дитини потужним психологічним щитом.
7. Будьте поряд (але не завжди в ліжку) Якщо дитина кличе, обов'язково підійдіть, заспокойтеся.
Пам'ятайте: терпіння та розуміння – ваші головні союзники.
Даючи дитині підтримку та інструменти для подолання страху, ви допомагаєте йому знайти впевненість і навчитися справлятися зі своїми емоціями. Згодом монстри під ліжком відступлять, поступившись місцем спокійному сну.
